Найближчий тиждень-два український фінансовий ринок очікує період турбулентності, пов'язаний із рішенням Національного банку щодо процентних ставок. Станом на 1 червня 2026 року міжнародні резерви України становили 45,727 мільярда доларів, що на 5,2% менше, ніж у попередньому місяці. Це зменшення зумовлене, зокрема, валютними інтервенціями НБУ для підтримки курсу гривні та виплатами за державним боргом. Попри це, резерви все ще забезпечують фінансування імпорту на 4,7 місяця, що перевищує рекомендовані три місяці.
У травні Національний банк продав на валютному ринку 3,1 мільярда доларів. Водночас надходження на користь уряду були дещо більшими за виплати за обслуговування боргу. Валютні рахунки уряду отримали майже 600 мільйонів доларів, тоді як виплати за державним боргом та МВФ становили близько 126,2 та 275 мільйонів доларів відповідно. Позитивна переоцінка фінансових інструментів додала до резервів близько 442 мільйонів доларів, демонструючи ефективне управління активами з боку НБУ.
Причини тиску на гривню та стан безготівкового ринку
Основною середньостроковою загрозою для курсу гривні залишається дисбаланс платіжного балансу. За січень-квітень 2026 року дефіцит поточного рахунку склав 14,4 мільярда доларів (19,4 мільярда без урахування реінвестованих доходів та грантів). Причина – значно швидше зростання імпорту товарів (23,4 млрд доларів у першому кварталі) порівняно з експортом (10,1 млрд доларів). Це призводить до вимивання золотовалютних резервів, оскільки компанії купують валюту на міжбанку, яку продає Нацбанк, для фінансування імпортних операцій.
Обсяги операцій на безготівковому валютному ринку залишаються в межах 200-400 мільйонів доларів щоденно, що не є критичним показником, враховуючи загальний обсяг резервів. НБУ, продавши у травні 3,185 мільярда доларів, залишався чистим продавцем валюти, підтримуючи курс гривні на міжбанку.
Міжнародна допомога та прогноз курсу
Очікується надходження значної міжнародної допомоги від партнерів, зокрема 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. Більша частина цих коштів буде спрямована на оборонні потреби, а близько 30 мільярдів – на підтримку державного бюджету. Це фінансування є важливим для забезпечення функціонування держави, проте свідчить про значну залежність України від зовнішньої допомоги. Попри це, Національний банк, за оцінками аналітика, контролює ситуацію.
Ресурсів для підтримки курсу гривні наразі достатньо. Прогнозується поступова, плавна девальвація, яка може бути в межах запланованого показника у державному бюджеті на 2026 рік (45,7 грн за долар). Ситуація не є критичною і вписується у прогнозовану динаміку.
Рішення НБУ щодо облікової ставки та його наслідки
Офіційна інфляція в Україні у травні 2026 року знизилася до 0,9% (8,2% у річному вимірі). Однак, попри це, експерт вважає, що Національному банку не слід знижувати облікову ставку з поточних 15%. Це пов'язано з наявністю інфляційних факторів, які не залежать від НБУ, зокрема, цінами на пальне та комунальні послуги, а також нестабільною ситуацією на ринку споживчих товарів. Ймовірно, ставка залишиться на рівні 15% річних.
Надлишкова ліквідність у банківській системі, що становить близько 505 мільярдів гривень, розміщена в депозитних сертифікатах НБУ. Ця ліквідність розподілена нерівномірно: найбільше зосереджена у банках з українським та державним капіталом. Менші банки, яким бракує ресурсів, можуть підвищувати ставки за депозитами, тоді як великі банки з іноземним капіталом можуть тримати їх на нижчому рівні.
Перспективи депозитів, ОВДП та кредитів
Ставки за гривневими депозитами, за прогнозом, будуть у межах 13-16,75% річних. Для депозитів у доларах – до 1,5-2,5% річних, у євро – до 2-2,5% річних. Населення продовжує активно інвестувати в ОВДП, обсяг вкладень сягнув 151,84 мільярда гривень. Дохідність ОВДП поступово знижується через залучення урядом міжнародного фінансування. За прогнозами, дохідність може знизитися ще на 0,25-1% річних на первинному ринку.
Ставки за кредитами для юридичних осіб, ймовірно, не знижуватимуться найближчим часом через збереження облікової ставки НБУ та військові ризики. Для платоспроможних клієнтів ставки становитимуть 16-18% річних, для малого та середнього бізнесу – 17,5-25% річних. Пріоритетними напрямками кредитування в червні 2026 року будуть агросектор, оборонка, енергетика, логістика, торгівля та IT-сектор.
Споживчі кредити для населення матимуть широкий розкид ставок: номінальні від 20% до 36% річних, а ефективні – від 36% до 88% річних і вище, через конкуренцію між банками та фінансовими компаніями. Іпотечне кредитування залишатиметься на низькому рівні (3-8 млрд грн на місяць), значною мірою за рахунок державних програм. Валютне кредитування для юросіб суттєво не зміниться через обмеження НБУ, але ставки можуть зрости, якщо піднімуться ставки ФРС та ЄЦБ, за умови відповідних пунктів у кредитному договорі.