Атака безпілотників на московський НПЗ сталася вранці. Мер Москви Сергій Собянін повідомив про інцидент у Telegram. Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що на заводі горить технологічна установка первинної переробки нафти, від якої залежить його функціонування. Московський НПЗ є одним із найбільших в Росії, переробляючи близько 11 мільйонів тонн нафти на рік та забезпечуючи приблизно 40% потреб Москви у бензині та половину дизельного палива.
Системність ударів як ключ до примусу
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний вважає, що систематичність ударів є найважливішим елементом у цій кампанії. За його словами, українські далекобійні дрони майже щоночі атакують об'єкти в глибині Росії, що спрямовано на важливі сектори російської промисловості, економіки та військової галузі. Особливу увагу слід приділяти не лише атаці на московський НПЗ, а й попереднім ударам по нафтопереробних заводах та нафтоперекачувальних станціях у Ярославській області. Це свідчить про стратегію обмеження можливостей Росії у постачанні та виробництві палива, що має значний вплив на московський регіон.
Читайте також: Дрони атакували Москву, горить найбільший НПЗ міста за 15 км від Кремля: відео моменту удару
Земляний також наголосив на важливості додаткових ударів по подібних об'єктах, відзначаючи, що деякі НПЗ атакують по кілька разів на місяць. Швидкість відновлення пошкоджених об'єктів залежить від ступеня ураження. Якщо удар прийшовся на основний вузол переробки нафти, як це сталося з московським НПЗ, терміни ремонту можуть сягати від кількох тижнів до півтора місяця. Додатковою проблемою для Росії є брак комплектуючих через санкції. Хоча московський НПЗ є одним із найзахищеніших об'єктів, українські дрони довели свою здатність проникати через потужну систему протиповітряної оборони столиці РФ.
Застарілість російської стратегічної авіації
В контексті повітряних загроз, аналітик згадав про нещодавнє падіння російського бомбардувальника Ту-22М3 в Іркутській області. Цей надзвуковий літак, призначений для прориву ППО та використання ракет Х-22 (які можуть нести ядерні боєголовки), використовується Росією для ударів по Україні. Однак, ці літаки були виготовлені до 1993 року, а двигуни – до 1996 року. Це призводить до частих несправностей, зокрема двигунів, що стало причиною вже третьої аварії в Іркутській області. Виснаження ресурсу літаків через постійні перельоти та атаки, а також нездатність російського військово-промислового комплексу до належного відновлення, призводять до падіння стратегічних бомбардувальників. Оціночна кількість бойових одиниць скоротилася з 57 до 30-40, при цьому багато з них не є повністю боєготовими, а запчастини часто беруться з інших літаків за принципом "канібалізму".
На думку Земляного, Росія обмежує використання Ту-22М3 та ракет Х-22 через їх виснаження та наближення кінця експлуатаційного терміну. Україна, яка свого часу передала частину таких літаків Росії в рамках Будапештського меморандуму, наразі не може домовитися з Польщею про передачу винищувачів Міг-29. Польща пропонує обміняти ці літаки, термін експлуатації яких добігає кінця, на українські дронні технології. Проте, це питання викликає дискусію, оскільки Україна може бути не готова віддати свої найцінніші розробки в обмін на застарілі радянські літаки.
Читайте також: ЄС відкрив переговори з Україною на тлі масованих російських атак: два світи в одному дні