Лірія, яка до повномасштабного вторгнення працювала на заводі, налаштовуючи роботів, нині служить у бригаді безпілотних систем «Ахіллес» разом зі своїм чоловіком. Вона вирішила мобілізуватися, аби не чекати на фронті, коли її чоловік-медик і старший син вже долучилися до Збройних Сил України. Тепер подружжя служить пліч-о-пліч, підтримуючи одне одного у складних воєнних реаліях, розвіюючи стереотипи про подружні пари на війні.
З перших днів служби в бригаді Лірія відчула особливе ставлення. Бійці намагаються уникати лайливих слів у її присутності. Найкращою винагородою для неї є порожні контейнери з їжею, на дні яких воїни залишають записки з подяками за смачну їжу. Попри те, що чоловік перебуває поруч, серце Лірії щодня болить за старшого сина, який служить в іншому гарячому підрозділі. Також вона сумує за молодшим сином, який чекає на родину вдома.
Читайте також: В Україні вперше відзначають День Сил безпілотних систем: бойові результати бригади «Ахіллес»
Повернення до мирного життя та родинні мрії
На запитання про плани після перемоги Лірія відповідає ніжною посмішкою. Її мрії не містять гучних слів, а зосереджені на тиші та родині. Вона прагне втілити мрію чоловіка: оселитися в селі, завести корову, зайнятися городництвом та просто жити поруч із близькими.
Читайте також: 429-та бригада "Ахіллес" пропонує спрощену процедуру повернення військових, які мають СЗЧ