1 червня детективи Національного антикорупційного бюро України, за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повідомили про підозру двом особам у заволодінні грошима державного підприємства «Енергоатом». Йдеться про розтрату майже 170 мільйонів гривень, пов'язану з проектом добудови Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) та закупівлею обладнання для її автоматизованої системи управління процесами. Про це розповіла прокурорка САП Єлена Дроботова.
Підозру оголошено колишній керівниці одного зі структурних підрозділів «Енергоатому» та фактичному контролеру-підряднику. За версією слідства, їхні дії кваліфіковано за статтею 191 Кримінального кодексу України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», що передбачає покарання від 7 до 12 років ув'язнення.
Механізм розтрати: завищення цін та підроблені документи
Слідство встановило, що колишня керівниця підрозділу «Енергоатому» суттєво збільшила номенклатуру обладнання, що закуповувалося, та необґрунтовано завищила його вартість. Таке збільшення не було передбачено проектом добудови Ташлицької ГАЕС на той час. Для обґрунтування завищених цін було формально проведено маркетингове дослідження ринку, проте, за даними слідства, використано підроблені довідки, які, ймовірно, надав контролер підприємства-підрядника.
Обладнання закупили через підконтрольну іноземну фірму. Експерти дійшли висновку, що його реальна ринкова вартість становила понад 130 мільйонів гривень, однак «Енергоатом» придбав його за більш ніж 300 мільйонів гривень. За словами Єлени Дроботової, за митними деклараціями обладнання прибуло безпосередньо до Південноукраїнська, де розташована Ташлицька ГАЕС. Проте, згідно з договірними умовами, воно нібито пройшло транзитом через ще дві країни, що дозволило співучасникам завищити його вартість більш ніж удвічі.
Запобіжні заходи та апеляція прокуратури
Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Проте Спеціалізована антикорупційна прокуратура не погодилася з розмірами застав і підготувала апеляційні скарги.
Так, до контролера підприємства-підрядника спочатку було застосовано запобіжний захід із заставою у 30 мільйонів гривень. 15 червня колегія суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду збільшила розмір застави до 90 мільйонів гривень. Також на підозрюваного поклали обов'язок не відлучатися за межі Вознесенського району Миколаївської області без відповідного дозволу. Щодо службової особи ДП «НАЕК «Енергоатом», суд застосував заставу, яка була у понад п'ять разів меншою, ніж просила САП.
Процедурні прогалини та відповідальність
Юристка Олена Бондаренко зазначає, що подібні ситуації з розтратою коштів можуть бути поширеними через порушення процедур, особливо при закупівлях обладнання за кордоном, коли виникають труднощі з логістикою, зміною курсу валют або іншими форс-мажорними обставинами. Однак, вона наголошує, що в цьому конкретному випадку слідство має встановити справжні обставини. За її словами, дослідження цін на ринку не завжди є злочинною дією, але існують і прогалини в регулюванні.
«В жодній інструкції не зазначено, яким саме чином уповноважена особа, яка приймає рішення щодо розгляду цих пропозицій, керівництво, як вони мають ці довідки перевірити, як вони їх мають проаналізувати. Процедура відсутня.» — Юристка Олена Бондаренко.
Юристка додала, що якщо буде встановлено, що документи були підроблені, то це вже підпадає під окрему статтю Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність терміном до п'яти років. Станом на 15 червня, розслідування у справі триває.