Головний ризик для майбутньої відбудови України, попри мільярдні збитки від агресора, полягає в тому, що корупція на процесах відновлення може відштовхнути міжнародних партнерів. Якщо вони побачать, що допомога фінансує офшори посадовців, а не відновлення, то можуть відмовитися від підтримки. На цьому тлі викликає занепокоєння ситуація з представниками України на конференціях з питань відбудови, зокрема, призначення на відповідальні посади осіб, які самі фігурують у корупційних розслідуваннях.
17 червня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) офіційно повідомила про позов до суду щодо конфіскації активів віце-прем'єр-міністра з питань відновлення України та міністра розвитку громад Олексія Кулеби. Це стало наслідком журналістського розслідування, яке виявило значні невідповідності між офіційними доходами родини Кулеби та вартістю придбаної нерухомості. Така ситуація ставить під сумнів можливість України ефективно представляти свої інтереси на міжнародній арені, зокрема, на конференціях з відбудови, де очікується обговорення фінансової допомоги.
Розслідування щодо майна Олексія Кулеби
Журналістське розслідування, проведене командою Макса Апанасенка та "Bihus.info", зосередилося на елітній нерухомості, придбаній родиною Кулеби. Зокрема, розслідувачі виявили, що трикімнатна квартира без ремонту у житловому комплексі "Шевченківський" у центрі Києва коштує приблизно 8 мільйонів гривень, а паркомісце – ще близько 1 мільйона гривень. При цьому, за останні п'ять років Олексій Кулеба з дружиною офіційно заробили лише 7 мільйонів гривень. Крім того, наприкінці 2021 року родина взяла кредит на апартаменти в Буковелі. Журналісти дійшли висновку, що придбання квартири в Києві за власні кошти було фізично неможливим.
Щоб приховати активи, нерухомість була оформлена на сестру Кулеби, Надію Андріанову. Однак, її офіційні доходи за сім років склали менше 2 мільйонів гривень, що також недостатньо для купівлі такої нерухомості. Навіть сукупні доходи Кулеби, його дружини та сестри за всі роки не покривають вартість придбаного майна. Сам Кулеба пояснював журналістам, що сестра інвестувала у квартиру, а він користується нею через зручність та обмін житлом.
«Оця квартира, вона її придбала ще в 2021 році. Це було як інвестування в забудову. І вона робила це з власних коштів. Треба там точно дізнатися, чи вона залучала якісь додаткові кошти. Вона його передала нам не одразу. І це відбулось там вже після повномасштабного вторгнення. Справа в тому, що вона не знаходилась в країні досить певний час. В нас є, ми самі кияни і в нас є досить велика практика, що я жив в її квартирах в різних. Ми обмінювались житлом, от тому, що так було зручно. І в цьому випадку ми також це зробили. Для нас це набагато зараз зручніше, щоб ми жили в цій квартирі. в неї точно є можливість і залучити кошти, і зібрати свої кошти. В неї це не перша квартира.» — Олексій Кулеба (під час розслідування журналістів).
Попри пояснення Кулеби, аргументи про зручність не переконали ані журналістів, ані антикорупційні органи. САП подала позов про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів. Цей механізм, що діє з 2019 року, дозволяє через суд забирати майно посадовців, якщо вони не можуть довести законність його походження, без необхідності попереднього доведення вини у кримінальній справі. Механізм цивільної конфіскації ефективно працює, про що свідчить зростання кількості таких справ: з 7 у 2023 році до 45 у 2025 році.
Можлива причетність до корупційних схем
Крім історії з нерухомістю, Олексія Кулебу пов'язують з іншими потенційними корупційними схемами. Зазначається, що він отримав посаду в державному управлінні після того, як його привів до КМДА у 2019 році Андрій Єрмак, який на той час керував "ларьками". За даними "Bihus.info", департамент міського благоустрою, який очолював Кулеба, уникнув масових перевірок правоохоронців у 2021 році. У 2025 році з'явилася інформація про ймовірну причетність Кулеби до схеми присвоєння бюджетних грошей на фортифікації у Донецькій області, де близько 200 мільйонів гривень були виведені через фіктивні послуги. Цією схемою займалася Полтавська ОВА, яку очолив Філіп Пронін, який виявився одногрупником Кулеби.
Також розслідується справа щодо конвертцентру, через який, ймовірно, виводилися кошти за кордон. Народний депутат Ярослав Железняк, зареєстрував постанову про звільнення Олексія Кулеби, наголошуючи на необхідності терміново вжити заходів. Він зазначає, що, незважаючи на звільнення інших фігурантів "Міндичгейту", Кулеба досі обіймає свою посаду. Железняк висловлює сумнів, що така особа може гідно представляти Україну на міжнародних конференціях, де обговорюватиметься допомога для відбудови країни.