Олег Кориков, посадовець, який фігурував у так званих "плівках Мельничука" та був причетний до масштабної корупційної схеми "великого атомного будівництва", був перепризначений на ключову посаду в Державній інспекції ядерного регулювання України. Це призначення, яке відбулося 17 червня за підписом прем'єр-міністра, викликає серйозні питання щодо боротьби з корупцією в Україні, особливо з огляду на триваючу війну.
Ситуація загострюється тим, що Кориков, за даними багатьох джерел, зобов'язаний своєю кар'єрою саме цьому епізоду "великого атомного будівництва". Йдеться про спробу купити атомні блоки в Болгарії за близько 140 мільярдів гривень, що супроводжувалося спробами корупційних схем та виведенням коштів через офшорні компанії. Попередній глава Держатомрегулювання не погоджував цю схему через застарілу документацію, що призвело до його звільнення. Нове призначення Корикова, незважаючи на його зв'язок з цією справою, викликає сумніви у щирості намірів влади щодо очищення від корупційних елементів.
Деталі "великого атомного будівництва" та роль Корикова
Проект "великого атомного будівництва" ініціювали в той час, коли при владі були особи, пов'язані з Миколою Мельничуком, Андрієм Галущенком та президентом. Його метою було придбання атомних блоків у Болгарії з передбачуваним відкатом у 15%, що становило значну суму. Ця ініціатива супроводжувалася складними процесами в українському парламенті та спробами просування корупційних схем. Для реалізації проекту необхідне було погодження від Державної інспекції з ядерного регулювання.
У лютому того року відповідний законопроект був протягнутий через парламент. Важливо зазначити, що в нього була закладена норма, яка мала перешкодити закупівлям за цією схемою. Однак, незважаючи на це, почалася підготовка до реалізації проекту, який, за оцінками, міг стати однією з найбільших корупційних схем в країні. Видання "Бабель" пізніше заявило про медіаатаку на них, спростовуючи корупційний характер проекту. Однак, згідно з розслідуваннями, було виявлено багато офшорних фірм, куди виводилися значні суми коштів, понад 100 мільйонів доларів.
«У нас війна, а люди виводять, реально миють гроші, мільярди гривень. І це впродовж всієї війни, безумовно всієї, не тільки повномасштабно. ... Я просто здивований, що раніше фінмоніторія ніхто нічого нам не показував. Я це не бачив.» — Президент України (під час виступу).
Після цих подій, а також після виявлення сумнівної діяльності, пов'язаної з підозрою НАБУ, були підписані нові погодження. Ця інформація виходить на новий виток, коли стають відомі деталі "плівок Мельничука". 25 вересня 2025 року, за півтора місяці до скандалу, ключові фігуранти схеми – Міронюк та Басов – обговорювали корупційні питання та майбутні підозри. Під час розмови згадується ім'я Корикова: "А хорошо, а що з Коріковим?". З розмови випливає, що він був обізнаний із ситуацією та просився на зустріч.
Перепризначення та висновки
Незважаючи на весь контекст, пов'язаний з "плівками Мельничука" та потенційною корупційною схемою "великого атомного будівництва", уряд перепризначив Олега Корикова на посаду голови Держатомрегулювання 17 червня, через вісім місяців після скандалу. Це призначення відбувається на тлі заяв влади про побудову "економіки майбутнього" та боротьбу з корупцією.
Автор наголошує на необхідності для громадян зробити власні висновки щодо розриву між заявами влади та реальними діями у боротьбі з корупцією. Усі зібрані матеріали, включаючи цей епізод, передані до НАБУ. Очікується вимагати відсторонення осіб, причетних до подібних схем, від займаних посад, щоб уникнути подальшого існування корупційних систем, які працюють на тіньові кишені. Незважаючи на трагікомічність ситуації, перепризначення осіб, які сприяли побудові масштабних корупційних схем, є сумним свідченням недосконалості антикорупційних механізмів.