Військові розкритикували реформу Міноборони: «Гідні умови (не) для всіх?»
Реформа Міністерства оборони, спрямована на трансформацію армії та вирішення питань демобілізації, викликала неоднозначну реакцію серед військових. Хоча нові контракти та обіцянки підвищення зарплат звучать привабливо, військовослужбовці, особливо ті, хто служить з 2022 року чи раніше, висловлюють занепокоєння щодо деталей, відсутності чітких термінів демобілізації та нерівномірного підвищення оплати праці.
Реформа Міністерства оборони, яка передбачає нові типи контрактів, дедлайни та збільшення виплат, була публічно презентована, але викликала неоднозначну реакцію серед військових. Багато хто з них, хто воює ще з 2022 року або раніше, відчувають себе обділеними новими умовами, які, на їхню думку, більше спрямовані на новомобілізованих або цивільних.
За останні роки було кілька спроб модернізувати армію, але вони переважно обмежувалися покращенням закупівель та впровадженням цифрових рішень, як-от «Резерв+». Програма «Контракт 1824», запущена на початку 2025 року, мала на меті залучити молодь на добровільній основі, пропонуючи бонуси та чіткі терміни служби. Однак, через поспіх та недоопрацювання, вона охопила лише нових контрактників, залишивши поза бортом тих, хто пішов на фронт раніше, а також містила суперечливі обіцянки щодо відстрочки.
Три типи контрактів: від піхоти до тилу
У рамках нової реформи Міністерство оборони запровадило три види контрактів. Перший – піхотно-штурмовий, розрахований на 14 місяців служби для цивільних та 10 місяців для чинних військових. На лінії зіткнення передбачено щомісячні виплати від 300 000 до 460 000 грн, а також накопичувальна відстрочка за кожен місяць на передовій. Другий, бойовий контракт, розрахований на 24 місяці для артилерії, операторів БПЛА, РЕБ та зв'язку, з зарплатою від 30 000 до 120 000 грн. Третій, базовий контракт, також на 24 місяці, призначений для тилових та небойових посад, із заробітною платою від 30 000 до 70 000 грн.
Діючі військовослужбовці, які служать з 2022 року чи раніше, вважають, що ці умови є вигідними для новобранців, але не для них. Головним каменем спотикання є відсутність чіткої перспективи демобілізації для тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті. Збільшення зарплат для піхоти викликає розуміння, однак військові з інших родів військ, які також ризикують життям (оператори дронів, артилеристи, зв'язківці), не бачать суттєвого покращення свого фінансового становища.
Невдоволення відсутністю демобілізації та нерівномірним підвищенням зарплат
Критику викликає той факт, що нові контракти, по суті, прирівнюють досвідчених бійців, які служать з початку повномасштабного вторгнення, до тих, хто підписує контракт у 2026 році. Запропонована відстрочка після закінчення контракту сприймається не як демобілізація, а як тимчасова відсутність на службі, що ускладнює повернення до цивільного життя та працевлаштування. Військові, які служать з 2022 року і раніше, обурені тим, що їхня вислуга років не дає суттєвих переваг порівняно з новачками, а умови служби та оплати залишаються майже незмінними, або ж отримують лише «косметичне» підвищення.
Щодо грошового забезпечення, то різниця між оплатою праці штурмовиків та інших категорій військових (артилеристи, оператори БПЛА, зв'язківці, тил) викликає дискусії. Хоча Міноборони пояснює це рівнем ризику, військові вважають, що оплата для операторів дронів чи артилеристів, які щодня ризикують життям, зросла недостатньо. Особливе невдоволення висловлюється щодо зарплат військових у тилу (30-70 тисяч грн), які вважають їх недостатніми для покриття витрат на проживання, пальне та забезпечення родини, особливо у прифронтових містах.
Міністерство оборони заявило, що близько 70% армії отримають лише незначне підвищення виплат, тоді як суттєве покращення фінансового стану стосується піхоти та штурмовиків. Для фінансування реформи передбачено 60 млрд грн, які знайшли всередині бюджету Міноборони шляхом оптимізації витрат та відмови від непотрібних закупівель. Планується також поетапне звільнення зі служби тих, хто служить найдовше (з 2022 року і раніше), починаючи з осені, хоча деталі цього процесу, механізми та критерії залишаються невизначеними.


Чи загрожує людству ядерний апокаліпсис: Аналіз реальних ризиків та міфів
Смерть військового в київській лікарні: службова недбалість чи системні проблеми?
Центробанк РФ тримає ставку: що це означає для російської економіки?
Українська компанія "Узол" виводить на ринок сервісних роботів "Ліра" та AI-агентів
Україна завдала повторного удару по Московському НПЗ: аналіз ефективності ППО РФ та майбутні перспективи
Атаки дронів на Москву та міжнародні переговори: Україна диктує умови
Впливова прихильниця Трампа визнала, що роками була під впливом російської пропаганди
Відплата за Лавру: Масована атака дронів на Москву посилила тиск на Кремль та прискорила євроінтеграцію України












