Україна зробила значний крок у боротьбі з корупцією, відкривши перший кластер Європейського Союзу "Основи", що включає вимоги до верховенства права та антикорупційної діяльності. Це відкриває нові можливості для притягнення до відповідальності корупціонерів та прискорення інтеграції країни до ЄС. Народні депутати, відчуваючи суспільний запит та потребу в європейських зобов'язаннях, почали активну законотворчу роботу, спрямовану на посилення антикорупційного законодавства. Ярослав Железняк, Анастасія Радіна, Макс Хлапук та інші колеги зареєстрували два законопроекти, які мають на меті прибрати перешкоди для ефективного розслідування корупційних справ та посилити роботу антикорупційних органів.
Відкриття першого кластеру ЄС є частиною стратегічної мети України – стати членом Євросоюзу. Прогрес у цьому напрямку вже зараз відкриває для України додаткові бонуси, такі як спільний ринок, ще до повноцінного членства. Це вимагає від країни подвійної швидкості у виконанні зобов'язань, щоб отримати переваги, яких не мали інші країни. Однак, існує конфлікт між європейськими зобов'язаннями, взятими Україною у грудні минулого року (план Угоди про асоціацію), та діями уряду, який, за словами народних депутатів, не виконує їх, керуючись вказівками з Банкової. Для прискорення виконання цих зобов'язань використовуються два ключові інструменти: вимоги щодо євроінтеграції та прив'язані до них 90 мільярдів євро фінансової допомоги, виплата яких запланована на 2026 рік.
Нові інструменти для боротьби з корупцією
Перший законопроект (№15334 від 16 червня, автор – Анастасія Радіна, співавтор – Ярослав Железняк) спрямований на посилення підслідності та спроможності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з ним, справи, які розслідуються НАБУ, будуть вирішуватися прокурором САП. Значно розширюється перелік осіб, які можуть бути під офіційним розслідуванням НАБУ. Сюди входять керівництво Державного бюро розслідувань (ДБР), голови обласних державних адміністрацій, вищий склад керівництва інших правоохоронних органів, члени наглядових рад державних та комунальних компаній. Також законопроект скасовує будь-які стопи з боку Офісу Генерального прокурора на екстрадицію та створення спільних груп, надаючи САП можливість самостійно ініціювати екстрадицію корупціонерів.
Другий законопроект (№1533, перший автор – Ярослав Железняк, другий – Анастасія Радіна) вносить зміни до Кримінально-процесуального кодексу для усунення причин затягування справ та їхнього розвалу. Зокрема, пропонується скасувати автоматичне закриття справ через сплив строку давності, надаючи слідчому судді можливість контролювати завершення розслідування. Також повертається практика продовження строків розслідування: до 6-12 місяців керівником прокуратури, а для складних справ – до 18 місяців за рішенням судді. Крім того, законопроект надає суду інструменти проти зловживань з боку адвокатів корупціонерів, такі як заборона відхиляти повторні клопотання без нових обставин, обмеження тривалості виступів за ознаками зловживання та інші точкові правки. Ці зміни спрямовані на прискорення процесу доведення вини від підозри до вироку.
Виконання євроінтеграційних зобов'язань та майбутні кроки
Зареєстровані законопроекти є прямими вимогами для євроінтеграції та пов'язані з отриманням кредиту в 90 мільярдів євро. Вони покликані усунути законодавчі перешкоди, які заважають ефективному правосуддю щодо корупційних злочинів. За словами авторів, саме ці перешкоди є причиною того, чому уряд не поспішає з ініціацією подібних змін. Окрім цих двох законопроектів, народні депутати разом з Центром протидії корупції допрацьовують інші ініціативи. Планується, що вже цього місяця буде представлено повний пакет реєстрації всіх зобов'язань України перед ЄС. Після цього буде чітко видно, хто саме затягує процес, захищаючи корупціонерів та блокуючи шлях України до Європейського Союзу.