Український "міський танк" Азовець: історія про амбіції, корупцію та нереалізований потенціал

Новини

21.06.2026 11:32

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

У 2015 році Україна презентувала "Азовець" – важку бойову машину піхоти (БМПТ), створену на шасі танка Т-64. Машина мала два бойові модулі з чотирма авіаційними гарматами, цифрову систему огляду та динамічний захист, що робило її унікальним проєктом для ведення бойових дій у міській забудові. Попри позитивну реакцію військових експертів та увагу ЗМІ, включаючи тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, "Азовець" так і не пішов у серійне виробництво, а згодом зник з поля зору на вісім років.

Історія "Азовця" сягає корінням боїв 2014 року, коли підрозділи "Азову" зіткнулися з гострою нестачею ремонтних потужностей. Техніка, пошкоджена на фронті, потребувала системного ремонту, з яким держава не справлялася. Це стимулювало створення власної ремонтної бази. Для цих цілей була орендована частина території київського заводу АТЕК, який на той час перебував у кризі. На заводі, що мав велику промислову інфраструктуру, облаштували тренувальну та ремонтну базу, яка поступово перетворилася на окремий технічний центр. Навколо цієї роботи сформувалася інженерна команда, яка згодом стала відомою як інженерна група "Азов", а потім "Арей".

Читайте також: Чи загрожує людству ядерний апокаліпсис: Аналіз реальних ризиків та міфів

Народження "міського танка"

Після початку бойових дій у 2014 році, інженери почали розробляти концепцію важкої машини для міських боїв, враховуючи загрози від гранатометів та ПТРК, що часто атакували з верхніх поверхів будівель. Звичайні танки мали обмежений огляд та повільну реакцію на багатоцільові загрози. У 2015 році з'явився проєкт "Азовця", за основу якого взяли шасі танка Т-64 через його доступність та знання його конструкції. Машина отримала надбудову з двома незалежними бойовими модулями, кожен з яких був оснащений двома 23-міліметровими авіаційними гарматами ГШ-23 з високою скорострільністю. Це дозволяло одночасно придушувати вогневі точки з різних напрямків. Екіпаж складався з чотирьох осіб: командира, механіка-водія та двох операторів бойових модулів. Особливістю машини також стала цифрова система огляду, що відмовлялася від класичних триплексів на користь зовнішніх камер і моніторів для підвищення виживання екіпажу.

• Шасі: Танк Т-64 з двигуном 5ТДФ потужністю 700 к.с., що забезпечувало відносну рухливість попри посилене бронювання.
• Озброєння: Два бойові модулі з чотирма 23-мм авіаційними гарматами ГШ-23 (темп стрільби до 3500 пострілів/хв на гармату).
• Захист: Створена навколо екіпажу броньована капсула та корпус, майже повністю покритий динамічним захистом (близько 500 елементів).
• Система огляду: Цифрова система на основі зовнішніх камер і моніторів замість класичних триплексів.
• Екіпаж: Чотири особи: командир, механік-водій, два оператори бойових модулів.

Однак, проєкт мав низку проблем. Гармати ГШ-23, створені для авіації, швидко перегрівалися та були схильні до заклинювання в умовах запиленості. Виникали побоювання щодо надійності електроніки, зокрема цивільних плат, незахищених від вібрацій та зовнішніх впливів. Також існувала версія про використання камер від домофонів замість професійної оптики через брак відповідних військових комплексів. За словами розробників, це був прототип, який потребував тривалого доопрацювання та випробувань, але вже у 2015 році машина з'явилася на публіці.

Корпоративні конфлікти та зникнення проєкту

У 2015 році, паралельно з тестуванням "Азовця", навколо заводу АТЕК розгорнулася боротьба за його територію. Завод, хоч і не функціонував повноцінно, мав цінну землю площею майже 25 гектарів у столиці. Навколо права власності на підприємство роками тривали судові процеси. У жовтні 2016 року на території АТЕК почалося рейдерське захоплення, в якому брали участь озброєні структури. Це супроводжувалося сутичками та появою в медіа згадок про спроби витіснити інженерну групу "Азов" із заводу. 23 жовтня 2016 року з території АТЕК було вивезено прототип "Азовця". Після цих подій інженерна база фактично припинила існування, втративши обладнання та цехи. Проєкт "Азовець" зник з публічного простору на вісім років.

Представники інженерної групи стверджували, що навколо АТЕК діяли схеми з доведення підприємства до банкрутства та перерозподілу землі. У судових документах згадувалася російська економічна група "КВВ Груп", яка мала інтерес до заводу. Після жовтня 2016 року проєкт "Азовець" був фактично зупинений, а машина перетворилася на експериментальний зразок. У наступні роки група "Арей" займалася іншими проєктами, зокрема ремонтом техніки та розробкою роботизованих платформ. Сам завод АТЕК продовжував фігурувати у судових конфліктах, а в 2019 році значна частина його території була передана під проєкти забудови.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, у 2024 році в мережі з'явилися нові кадри "Азовця". Машина, описана як занедбана та позбавлена обладнання, знаходилася під Маріуполем. Російські ресурси активно використовували ці зображення у пропагандистських матеріалах, представляючи "Азовець" як невдалий український проєкт, майже не згадуючи його статус як тестового зразка та обставини, що призвели до його зникнення. Попри недоліки, проєкт "Азовець" був амбітною спробою створити унікальну машину для специфічних умов ведення війни, але його реалізація була зірвана через сукупність виробничих, корпоративних та, ймовірно, корупційних проблем.

Читайте також: Німеччина та Україна об'єдналися для виробництва роботів "TerMit" для ЗСУ