Коаліція експертних організацій, до якої входить Центр Протидії Корупції, зафіксувала повільний темп реформ в Україні та ризик відкату вже досягнутих результатів. Звіт, що оцінює виконання стратегічного для відносин Україна-ЄС плану, показав лише 15% прогресу зі 100% можливих, що становить жалюгідні 6% покращення порівняно з попереднім періодом. Це ставить під сумнів євроінтеграційні прагнення влади та їхню реальну динаміку.
Критична оцінка виконання плану реформ
Оприлюднений звіт, підготовлений коаліцією експертних організацій, однією з яких є Центр Протидії Корупції (ЦПК), акцентує увагу на ключовому висновку: поточний темп реформ є надто повільним. Це стосується реалізації плану, який має стратегічне значення для інтеграції України до Європейського Союзу. Загальна оцінка виконання цього документа, відомого як план «Качка-Кос», не перевищує 15% від максимально можливого прогресу.
Читайте також: Підозра ексміністру культури: гастролі для призовників як схема незаконного виїзду
Згідно з даними звіту, динаміка впровадження змін залишається вкрай низькою. Показник прогресу, зафіксований експертами, складає лише 6% порівняно з результатами, які були отримані під час попереднього оцінювання. Це свідчить про системні проблеми у реалізації заявлених реформаторських ініціатив та викликає занепокоєння щодо ефективності урядових зусиль на шляху до євроінтеграції.
Такий повільний прогрес не лише сповільнює процес наближення України до стандартів Європейського Союзу, але й може мати негативні наслідки для довіри міжнародних партнерів. Експерти наголошують, що виконання стратегічних планів реформ є фундаментальною умовою для подальшого зміцнення відносин між Україною та ЄС, а також для отримання необхідної фінансової та політичної підтримки.
Застій у ключових сферах та ризики відкату
Аналіз звіту виявляє, що затримки та стагнація спостерігаються практично по більшості пунктів стратегічного плану. Особливу стурбованість викликає повна відсутність прогресу у реформуванні Державного бюро розслідувань (ДБР), яке відіграє ключову роль у системі правосуддя. Не менш критичною є ситуація з переглядом процедури відбору Генерального прокурора, що є наріжним каменем у боротьбі з корупцією та забезпеченні верховенства права.
Крім того, експерти констатують відсутність повернення до конкурсних процедур на зайняття посад регіональних прокурорів. Це питання є принциповим для забезпечення незалежності та професіоналізму прокурорської системи, мінімізації політичного впливу та підвищення ефективності її роботи. Зазначені пункти, за словами авторів звіту, залишаються без суттєвих змін, що є тривожним сигналом.
Окрім стагнації, звіт попереджає про реальні ризики відкату вже досягнутих результатів в окремих напрямках. Зокрема, йдеться про закон щодо перевірки доброчесності суддів. Незважаючи на позитивну назву, зміст цього законодавчого акту, як зазначають експерти, суперечить очікуванням Європейського Союзу. Подібні законодавчі ініціативи можуть підірвати зусилля, спрямовані на очищення судової системи та відновлення довіри до неї.
Законодавчі ініціативи як тест на євроінтеграцію
Попри загальну негативну оцінку, звіт відзначає і певні позитивні зрушення, які можуть змінити ситуацію. Зокрема, низка народних депутатів вже внесла до парламенту законопроєкти, що стосуються проведення відкритого конкурсу на посаду Генерального прокурора. Ця ініціатива є прямою відповіддю на заклики громадянського суспільства та міжнародних партнерів щодо підвищення прозорості та незалежності цього ключового державного інституту.
Крім того, депутати ініціювали законопроєкти, спрямовані на скасування так званих «правок Лозового». Ці правки тривалий час були предметом критики з боку антикорупційних організацій та правозахисників, оскільки вони ускладнювали розслідування кримінальних справ та створювали перешкоди для ефективного правосуддя. Їхнє скасування може значно покращити роботу правоохоронних органів.
Голосування за ці законодавчі ініціативи, як підкреслюють автори звіту, стане справжнім тестом на щирість української влади у її євроінтеграційних прагненнях. Позитивне рішення з цих питань продемонструє реальну політичну волю до впровадження необхідних реформ та готовність відповідати стандартам Європейського Союзу. Натомість, зволікання або відмова від їхньої підтримки може свідчити про відсутність справжнього бажання рухатися шляхом європейської інтеграції.
Виклики та перспективи на шляху до ЄС
Виявлені Центром Протидії Корупції та іншими експертними організаціями проблеми свідчать про те, що Україна стоїть перед серйозними викликами на своєму європейському шляху. Повільний темп реформ у таких фундаментальних сферах, як правосуддя та антикорупція, може істотно уповільнити процес інтеграції та поставити під загрозу його успіх.
Водночас наявність конкретних законодавчих ініціатив, спрямованих на вирішення найбільш гострих проблем, дає надію на можливий позитивний розвиток. Проте, як зазначають експерти, кінцевий результат залежатиме від політичної волі та готовності парламенту та уряду ухвалювати рішучі, хоча й непопулярні рішення. Від цього залежатиме не лише подальша євроінтеграція, але й зміцнення демократичних інститутів та верховенства права в країні.
Читайте також: Реформа ДБР гальмується: аудит відкладено попри вимоги ЄС