Попри активізацію українських ударів по російських нафтопереробних заводах та інших об'єктах у глибині Росії, ситуація на лінії фронту залишається напруженою, але з ознаками стабілізації. Військовий аналітик Ян Матвєєв у розмові із Сергієм Ауслендером 26 червня 2026 року зазначив, що найбільш активні бойові дії зосереджені навколо Костянтинівки та Лимана, тоді як на інших ділянках значних змін не спостерігається.
Водночас, українські сили продовжують методично виснажувати російську армію, завдаючи ударів по її логістичних маршрутах, особливо на півдні. Також помітне послаблення підтримки російських дронових атак з боку Білорусі, що може бути результатом тиску Києва на Мінськ. Все це відбувається на тлі зростаючої імовірності другої хвилі мобілізації в Росії, яка, за словами аналітиків, може бути неминучою через значні втрати та віру Кремля у «людську масу».
Читайте також: Росія атакувала за ніч АЗС у трьох областях (відео)
Стабілізація фронту та осередки напруги
Останніми тижнями обстановка на фронті стабілізувалася. Заяви президента РФ про щоденні просування російських військ не відповідають реальності, яка свідчить про збереження позицій. Основними гарячими точками залишаються:
- Костянтинівка: Тут тривають важкі міські бої. Російські війська поступово інфільтрують місто, витісняючи ЗСУ на північ та північний захід. Аналітик Ян Матвєєв пояснює повільне просування РФ тим, що ЗСУ не можуть дозволити собі застосовувати "нелюдську тактику" малих груп, як це робить противник, оскільки це призведе до неприпустимо високих втрат. Міські умови, з їхніми укриттями, дозволяють російським силам застосовувати цю тактику, на відміну від відкритої місцевості.
- Лиман: На цьому напрямку ЗСУ проводять контратаки на північ від міста, намагаючись зрізати російський виступ. За даними російських "воєнкорів", українські сили досягли значного просування. Попри спроби російської інфільтрації, ЗСУ тримають оборону значно краще, ніж у Костянтинівці, і поки не дозволяють ворогу серйозно закріпитися у місті.
- Куп'янський напрямок: Тут спостерігається збільшення кількості російських інфільтраційних груп, які намагаються зайняти плацдарм на східному березі річки Оскіл, проте значних територіальних просувань у ворога немає.
Як приклад невдалого штурму на відкритій місцевості, Матвєєв згадав нещодавню спробу російських військ прорватися до Малої Токмачки на 30 мотоциклах та квадроциклах. Ця колона була повністю знищена українськими дронами.
Виснаження логістики: удари по військових перевезеннях
Кампанія "mid-strike" українських безпілотників активно триває, зосереджуючись не лише на цивільних цілях (як-от дефіцит бензину в окупованому Криму), але й на військовій логістиці. Головне управління розвідки нещодавно публікувало кадри, що демонструють удари по військових вантажівках – переважно класичних "КамАзах" та "Уралах".
Ян Матвєєв зазначає, що армійська логістика РФ страждає значно, хоча повних даних про результати поки бракує. Особливо важке становище у російського угруповання "Дніпро", яке розташоване вздовж річки Дніпро на лівому березі. Це угруповання опинилося в "куті" між "сухопутним коридором" та Кримом, де активно випалюються тили, і не має альтернативних шляхів постачання. Кількість знищених вантажівок зростає: від 30 до понад 50 на день. За оцінками Мадяра, тиждень-два тому скорочення трафіку на південному коридорі становило 70-71%.
Ці дії ЗСУ є підготовчими та мають на меті послабити ворога перед можливими контрнаступальними операціями. Попередній досвід показує, що удари по логістиці суттєво знижують боєздатність російських військ.
Білоруський фактор: Лукашенко йде на поступки?
За повідомленнями, білоруська влада, ймовірно, відключила ретранслятори, які використовувалися російськими дронами "Шахед"/"Герань-2" для корекції польоту вздовж північного кордону України, дозволяючи їм долітати до західних областей. За словами радника міністра оборони України Сергія Флеша, ці БПЛА мають mesh-модеми, що дозволяють їм отримувати та ретранслювати сигнал, а також навіть напряму керуватися.
Відключення цих систем не означає, що дрони взагалі не зможуть літати цими маршрутами, але вони стануть менш точними, не зможуть ефективно обходити системи ППО та будуть легшою мішенню. Ян Матвєєв припускає, що Лукашенко ухвалив таке рішення під враженням від українських ударів по Москві та розуміючи, що Україна матиме повне право знищити ці ретранслятори у відповідь на їх використання для атак на цивільне населення.
Загроза другої хвилі мобілізації: між примусом та вірою у "людську масу"
Інцидент у Пензі, де чоловіків примусово вербували до армії, загрожуючи їм кримінальною відповідальністю за незначні борги, є яскравим свідченням того, що контрактний потенціал російської армії вичерпується. З одного боку, це показує небажання Кремля проводити відкриту мобілізацію, з іншого – вказує на її неминучість.
Ян Матвєєв вважає, що ризик нової хвилі мобілізації буде дуже високим після виборів президента РФ. Це пов’язано з двома причинами: гострою нестачею особового складу та глибокою вірою Путіна та його Генштабу в ефективність "людської маси" на фронті – у те, що "натовпом" можна перемогти.
«Путін і його Генштаб все ще вірять у людську масу, вірять у те, що ось натовпом на фронті щось можна вирішити, що можна перемогти, якщо послати ось солдатів уперед.» — Ян Матвєєв, військовий аналітик.
Існує також припущення, що мобілізованих військових, до 300 тисяч осіб, можуть використати для відкриття нового фронту з території Білорусі, щоб "здивувати противника" та ускладнити умови для України. Хоча аналітик сумнівається в успіху такого сценарію, Путін, ймовірно, вірить у його ефективність. Навіть у проросійських z-спільнотах існує консенсус щодо того, що нова мобілізація вже запізнилася, а недосвідчених солдатів просто знищать дрони, що призведе до гігантських втрат, подібно до "чорнопіджачників" часів Другої світової війни.
Читайте також: Україна атакувала російські центри космічного зв'язку: Москва втрачає контроль над супутниками