Народного депутата Миколу Тищенка підозрюють у вимаганні понад мільйона доларів США, використовуючи свої депутатські повноваження для втручання у діяльність шахрайських кол-центрів. Він прибув на судове засідання з салом та часником, заявивши, що готується до тривалого перебування у СІЗО. Слідство вважає, що Тищенко прикривався боротьбою з кол-центрами, але насправді пропонував «кришування» за гроші. Його також підозрюють у легалізації 12,6 млн грн та відмиванні коштів через благодійний фонд. Вищий антикорупційний суд обрав Тищенку запобіжний захід у вигляді застави у 10 млн грн.
Історія з шахрайськими кол-центрами, до якої, за версією слідства, може бути причетний Микола Тищенко, розпочалася ще кілька років тому. Восени 2022 року нардеп ініціював створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) «Нацресурс» для перевірки роботи лісових і водних ресурсів та Держекоінспекції. Хоча комісія припинила існування у травні 2023 року, Тищенко, за даними руху «Чесно», продовжував їздити з перевірками, зокрема, по кол-центрах. Нардеп заявляв про викриття ботоферми в одному з київських офісів, стверджуючи, що там працювали на користь Росії, та вказав на можливий зв'язок з громадською приймальнею його колеги по фракції Олега Семінського. У приміщенні нібито виявили понад 300 робочих місць та печатки російських банків.
Читайте також: Микола Тищенко в суді: справа про шантаж, 51 млн гривень та роль НАБУ
Звинувачення у вимаганнях та зв'язок з наркокартелем
За версією слідства, Микола Тищенко, прикриваючись боротьбою з діяльністю кол-центрів, звернувся через посередника до Єгора Буркіна (відомого як Єгор Левченко), якого вважав причетним до їхньої роботи. Тищенко нібито попросив понад 1 млн доларів США за використання депутатських повноважень для втручання у діяльність одних кол-центрів та неперешкоджання іншим. За даними слідства, грошей він так і не отримав. Сам Тищенко назвав аудіозаписи, на яких нібито обговорює подібні домовленості, фейком, створеним нейромережею.
Єгор Буркін (Левченко), народжений у Росії, вважається російськими та українськими спецслужбами головним організатором транснаціонального наркосиндикату «Хімпром», який спеціалізується на виробництві та продажу наркотиків через інтернет. Ця організація також займається діяльністю кол-центрів, які, за даними правоохоронців, викрали десятки мільйонів доларів у громадян з понад 20 країн. В Україні «Хімпром» також займався виготовленням та розповсюдженням продукції з синтетичними канабіноїдами.
За словами прокурорки, Тищенко спілкувався з Левченком через посередника, похресника Левченка Андрія Ляшка. Тищенко нібито вимагав сумарно близько 51 млн грн. Наприклад, один «наліт» на кол-центр конкурента Левченка коштував би близько 50 000 євро («50 євреїв»). Нардеп також обіцяв створити батальйон з 300-400 людей для зміни ринку кол-центрів по всій Україні у разі «гідної оплати».
Підозри у відмиванні коштів та фіктивне дарування
Слідство вважає, що Микола Тищенко легалізував 12,6 млн грн незаконного походження. За версією НАБУ та САП, для цього був оформлений фіктивний договір дарування коштів із його колишньою дружиною, яка, як встановили слідчі, не мала законних дохід для такого подарунка, і фактичної передачі грошей не відбувалося. Цю суму нардеп відобразив у своїй щорічній декларації, що кваліфікується як умисне внесення завідомо недостовірних відомостей.
Тищенка також підозрюють у відмиванні коштів через його благодійний фонд «Way of Peace» («Дорога миру»). За словами прокурорки, частина коштів фонду витрачалася на закупівлю автомобілів, які у звітах коштували значно дорожче, ніж насправді. Різниця ж вилучалася з фонду в особистих цілях.
Минулі скандали та політична кар'єра
Микола Тищенко вже мав підозру два роки тому. Тоді у мережі з'явилося відео, де озброєні люди скрутили колишнього військовослужбовця Дмитра Павлова. Конфлікт виник після того, як Павлов спробував з'ясувати, що за озброєні люди перебувають у центрі Дніпра разом із нардепом. Тищенко стверджував, що діяв спільно з правоохоронцями для боротьби з ботофермами, проте в поліції Дніпропетровської області цю інформацію спростували. Тоді Тищенку вручили підозру у незаконному позбавленні волі. Під час обшуків ДБР нардеп намагався знищити докази, розбивши два мобільні телефони. У результаті суд призначив йому цілодобовий домашній арешт.
Тищенко потрапив до Верховної Ради у 2019 році від партії «Слуга народу». У 2023 році його виключили з партії через поїздку до Таїланду під час повномасштабного вторгнення, але він зберіг статус позафракційного мажоритарника. У лютому 2024 року увійшов до складу депутатської групи «Відновлення України», яка складається переважно з колишніх членів забороненої партії ОПЗЖ, чим допоміг зберегти групі офіційний статус.
Судове засідання та запобіжний захід
На засідання з обрання запобіжного заходу Миколі Тищенку прийшли народні депутати, колеги по групі «Відновлення України», троє з яких — Євген Яковенко, Олег Воронько та Георгій Мазурашу — написали заяви на взяття нардепа на поруки. Сам Тищенко прибув із речами, які, за його словами, мали вистачити на півроку в СІЗО: світлини дітей, сало і часник. Він заявив, що не має, що сплачувати, і його гроші були забрані ще три роки тому. Вищий антикорупційний суд обрав Тищенку запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 млн грн, зобов'язавши його виконувати низку обов'язків: прибувати до слідства і суду, здавати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю.
Читайте також: ВАКС призначив нардепу Миколі Тищенку 10 мільйонів гривень застави