400-річна таємниця срібного глечика: науковці НМІУ розкрили історію унікального експоната

Науковці Національного музею історії України (НМІУ) розкрили 400-річну історію унікального срібного «пташиного глечика» (bird's jug), документи про який вважалися втраченими з часів Другої світової війни. Дослідження, проведене у співпраці з архівами Норвегії, дозволило встановити походження артефакту та його шлях до музею.

Згідно з виявленими даними, у 1621 році глечик був подарований норвезькій церкві Святого Олава ювеліром Йоханом Хафером Постом. Ця інформація, що зберігалася в норвезьких архівах, допомогла реконструювати ранній етап життя експоната. Артефакт має значну історичну цінність, оскільки він датується початком XVII століття.

Читайте також: Києво-Печерській лаврі 975 років: свідчення тисячолітньої історії та духовності

Шлях артефакту до музею

На початку XX століття унікальний срібний посуд потрапив до приватної колекції відомого українського мецената Богдана Ханенка. Після його смерті та подальших радянських конфіскацій, артефакт пройшов низку переміщень. У 1937 році, за наявними даними, глечик опинився у фондах майбутнього Національного музею історії України, де зберігається і донині.

Втрата документації про походження глечика, ймовірно, сталася внаслідок історичних катаклізмів, зокрема Другої світової війни, яка суттєво вплинула на музейні фонди та архівні матеріали. Відновлення історії цього експоната є важливим кроком для розуміння культурних зв'язків та історії українського мистецтва.

Значення дослідження

Відкриття, зроблене науковцями НМІУ та їхніми норвезькими колегами, не лише повертає втрачені сторінки історії глечика, але й підкреслює важливість міжнародної співпраці в галузі охорони культурної спадщини. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити цілісну картину існування артефакту протягом чотирьох століть.

Джерело: Facebook

Історія «пташиного глечика» є прикладом того, як музейні установи можуть відновити втрачені знання про свої колекції, використовуючи сучасні методи дослідження та архівні ресурси різних країн. Це сприяє глибшому розумінню історичного контексту та зв'язків між народами.

Читайте також: Gremi Borsch Fest у Кракові зібрав понад 2,2 мільйона гривень для ЗСУ