Українські дрони завдали удару по нафтовому терміналу у Санкт-Петербурзі, спричинивши черги на АЗС у Москві та посиливши відчуття зміни ходу війни. Російський президент Володимир Путін, зіткнувшись із паливною кризою та тиском українських санкцій на нафтогазову галузь, розглядає чотири основні варіанти ескалації конфлікту, тоді як Захід готується до потенційно «небезпечного літа».
За оцінками Financial Times, можливі чотири шляхи ескалації: перше — продовження звичайних дій на полі бою проти України; друге — застосування ядерної зброї; третє — прямий напад на НАТО; четверте — «гібридна війна» через таємні зусилля Росії щодо нападу на західну інфраструктуру або окремих осіб. Найбільш тривожним варіантом вважається ядерний, від якого президент Володимир Зеленський закликає Захід заспокоїтися, нагадуючи про позицію Китаю, який категорично виступає проти застосування такої зброї.
Читайте також: Літо 2026: Радник Міноборони прогнозує найскладніший період для Росії з початку війни
Оцінка загроз та реакція світу
Європейські чиновники, як повідомляє Bloomberg, підтвердили, що Китай передав Москві чітке повідомлення про недопустимість застосування ядерної зброї. Це повідомлення було передано під час переговорів із західним урядом напередодні саміту НАТО. Також зазначається, що Путін тиснув на Олександра Лукашенка щодо вступу Білорусі у війну, проте після візиту до Китаю та отримання підтримки «суверенітету» білоруський лідер заявив, що його країна не буде втягуватися у конфлікт.
Прем'єр-міністр Канади Марк Карні минулого місяця висловив думку, що «Путін програє». Однак більшість західних політиків не вірять, що російський лідер просто визнає поразку, і готуються до можливої ескалації. Існують дві основні школи думок серед західних стратегів: одна вважає, що Путін, загнаний у кут, вдасться до агресивних дій, інша — що його реальні можливості ескалації обмежені, а головна небезпека полягає в тиску Заходу на Україну з вимогою територіальних поступок.
Варіанти ескалації та їх наслідки
Звичайні військові дії на полі бою в Україні, за прогнозами, передбачатимуть подальше залучення російських військ. Незважаючи на заяви про захоплення Костянтинівки, західні чиновники вважають, що Росія втрачає військових зі швидкістю 35 000 осіб на місяць, і розглядають можливість загальної мобілізації, яка може викликати негативну реакцію в суспільстві. Хоча безрозбірливі удари, подібні до атак на Київ, можуть тривати, вони навряд чи переламають хід війни.
Застосування тактичної ядерної зброї, про яке неодноразово натякав Кремль, сприймається менш серйозно через позицію Китаю та усвідомлення ризику прямого втручання Заходу. Прямий напад на НАТО, включно з провокаціями проти країн Балтії чи Польщі, видається малоймовірним, оскільки Путін уникав прямої конфронтації з Альянсом. Така ескалація могла б вимагати перекидання військ з українського фронту та нести ризик катастрофічних наслідків для Росії.
Гібридна війна, яка вже проявлялася у замахах та спробах саботажу, залишається одним із можливих шляхів. Росія вивчає західну інфраструктуру, таку як підводні кабелі та енергетичні трубопроводи. Проте гібридна ескалація проти цивільної інфраструктури несе ризик ударів у відповідь з боку Заходу. Хоча Путін має варіанти ескалації, всі вони є ризикованими. Якщо Україні та її союзникам вдасться витримати тиск, існує надія, що Росія до кінця року буде змушена відмовитися від своїх максималістських цілей.
Читайте також: Українських військових тренують у Польщі за стандартами ЄС та НАТО