Україна та дев'ять європейських держав, серед яких Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія, уклали в Парижі декларацію про створення спільної антибалістичної коаліції. Ця угода передбачає спільне будівництво протиракетної оборони, де Україна відіграватиме ключову роль у розробці, а європейські партнери надаватимуть необхідні компоненти.
Підписана декларація наразі є радше протоколом про наміри, ніж реальною військовою системою. У документі відсутні конкретні суми фінансування, країна-командувач чи чіткі терміни реалізації. Однак, серцем майбутньої конструкції стане українська розробка – ракета «Фрея», що створюється київською компанією «Фоінт», відомою своїми ударними дронами та крилатими ракетами.
Читайте також: Українські виробники представили нові боєприпаси та роботизовані системи на виставці Brave1
Розподіл ролей та переваги «Фреї»
Схема розподілу праці передбачає, що Європа надасть Україні компоненти, яких їй бракувало: радар від німецької HZD, телевізійну головку самонаведення від французької MBDA та систему управління вогнем від норвезької Kongsberg. Україна ж забезпечить розробку та виробництво самої ракети, а також передасть свій унікальний досвід бойових дій.
Важливою перевагою нової української ракети є її вартість. Очікується, що один постріл «Фреї» коштуватиме близько 700 тисяч доларів, тоді як американський «Patriot» обходиться від 4 до понад 5 мільйонів доларів за ракету. Така суттєва різниця у ціні пояснює зацікавленість європейських країн у проекті, враховуючи зростаючі ракетні потужності Росії.
Контекст: зростання ракетних загроз та потреби в обороні
Росія значно наростила своє ракетне виробництво, плануючи випускати до 700 ракет типу «Іскандер» та близько 60 «Кинджалів» щомісяця. Водночас, загальний світовий випуск ракет «Patriot» минулого року становив приблизно 56 одиниць на місяць для всіх країн. Ця диспропорція створює серйозний виклик для України, яка стикається з дефіцитом засобів для перехоплення балістичних цілей.
Минулого року Україна відчула на собі цю перевагу ворога: через маневрування російських ракет відсоток перехоплення впав до 6%. За три роки бойових дій з понад 900 запущених балістичних ракет було збито лише чверть. Запаси систем ППО, навіть у НАТО, скоротилися до чверті від необхідного рівня.
Попри модернізацію «Patriot PAC-3» та потенційне використання французьких ракет за ліцензією, створення власного, більш доступного засобу протиракетної оборони стає пріоритетом. Компанія «Фоінт» планує розпочати виробництво ракет «Фрея» вже з серпня, з виходом на повний обсяг виробництва до кінця 2027 року.
Ризики та перспективи
Незважаючи на значний потенціал, проект «Фрея» поки що перебуває на стадії планів. Ракета ще не збила жодної бойової балістичної цілі, а її розробка, як і вся балістична оборона, є надзвичайно складним завданням, де зазнавали труднощів навіть американські партнери. Існують також певні технічні застереження, зокрема щодо тепловізійної головки самонаведення, яка може стати вразливою до теплових пасток. Крім того, компанія «Фоінт» перебуває під розслідуванням антикорупційних органів щодо завищення цін на дрони.
Попри ці ризики, формування антибалістичної коаліції свідчить про народження нової Європи, яка вчиться захищати себе, спираючись на український досвід та технології. Це інтеграція України в європейську систему безпеки та закріплення її статусу як одного з ключових гравців на континенті. Успішна реалізація проекту «Фрея» може стати не лише посиленням оборони України, але й стимулом для подальшого економічного розвитку та зміцнення безпеки всієї Європи.
Читайте також: Українські ракети «Нептун»: від протикорабельних до універсальних ударних засобів