Україна продовжує завдавати ударів по російській логістичній інфраструктурі, що призводить до значних економічних втрат та зупинки роботи ключових підприємств. Після успішної атаки на логістичний центр у Підмосков'ї, схожі інциденти сталися у Краснодарі та Невинномиську, де згоріли склади внаслідок влучань дронів. Експерти оцінюють збитки лише від одного такого інциденту в Московській області приблизно в 33 мільярди рублів, що становить близько 10% складських потужностей компанії. Відновлення знищених потужностей та обладнання, за попередніми оцінками, також обійдеться в цю суму. При цьому товари, що знаходилися на складах, повністю втрачені, і компанії не отримують компенсацій, згідно зі зміненими умовами договорів оферти від липня.
Стратегія українських атак спрямована на створення неприйнятно високої ціни війни для Росії. Ударів завдають по логістичних об'єктах, що може призвести до дефіциту ресурсів, масового безробіття серед логістів, кур'єрів та працівників складів, а в кінцевому підсумку — до катастрофічної нестачі ресурсів і можливого руйнування економічної системи. Аналітики зазначають, що логістика є розподіленою мережею, і для її руйнування достатньо вивести з ладу кілька критично важливих точок, так званих «пляшкових горлечок».
Читайте також: Удари по складах Wildberries: Війна доходить до кожного росіянина, викриваючи економічний абсурд та невдоволення
Юридичні та компенсаційні аспекти
Російська влада реагує на події, порушуючи кримінальні справи за статтею про тероризм, що, на думку аналітиків, є менш винахідливим кроком порівняно з реагуванням на бойові дії. Питання про правову кваліфікацію ударів як військових злочинів залишається дискусійним, однак загальна думка полягає в тому, що сама війна є сукупністю воєнних злочинів. Важливим моментом є те, що Wberis використовувався для доставки товарів, деякі з яких, як-от бронежилети чи приціли, можуть вважатися військовим спорядженням, а не предметами подвійного призначення. Це може слугувати юридичним обґрунтуванням для українських ударів. Однак, зважаючи на відсутність юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо російської території та специфіку ратифікації Україною Римського статуту, юридичні розслідування можуть бути ускладненими.
Порівняння з Ізраїлем показує, що в умовах бойових дій відповідальність за компенсацію збитків від ракетних ударів лежить на державі. В Україні ж, згідно зі змінами в договорах, компанії звільняються від відповідальності за шкоду, завдану бойовими діями, що ставить продавців у невигідне становище.
Логістичні мережі Росії та їх уразливість
Основні логістичні потужності в Росії сконцентровані в Москві та Московській області (50%), Санкт-Петербурзі та Ленінградській області (10%). Ще 30% розташовані в інших регіонах європейської частини країни, таких як Самара, Краснодарський край, Казань та Єкатеринбург. Таким чином, близько 70% усіх складських площ знаходяться в зоні досяжності українських дронів. Ця концентрація робить російську логістичну систему надзвичайно вразливою до цілеспрямованих атак.
Кадрові зміни в ЗСУ
На тлі військових подій відбулися значні зміни у вищому військовому керівництві України. Після резонансного витоку інформації про відставку, яка мала бути конфіденційною, було ухвалено рішення про звільнення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного (у транскрипті помилково згадано Сирського, але контекст стосується звільнення головнокомандувача) та призначення на цю посаду генерал-майора Михайла Дропатова. Дропатов, якому 43 роки, є офіцером нового покоління, який розпочав службу в незалежній Україні. Він має досвід участі в бойових діях на Донбасі, зокрема у звільненні Маріуполя та прориві з оточення під Ізвариним. Його останнім відомим успіхом вважається планування та проведення операції з визволення Куп'янська. Призначення молодого та досвідченого командира сприймається в українському суспільстві з ентузіазмом, тоді як у російському середовищі викликає занепокоєння.
Читайте також: Михайло Драпатий очолив Збройні Сили України: хто новий головнокомандувач