Президент України Володимир Зеленський провів переговори з колишнім президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Зустріч, яка тривала годину за зачиненими дверима, була названа Володимиром Зеленським «хорошою» у дописі на Facebook. Сторони обговорили потенційні ліцензії на виробництво перехоплювачів для систем ППО Patriot, а також інші ідеї для підтримки України та важливість відновлення дипломатичного процесу. Заяв для медіа після переговорів не було.
Експерти оцінюють цю зустріч як значний дипломатичний результат, особливо враховуючи, що вона відбулася на тлі церемонії вшанування сенатора Ліндсі Грема. Можливість зустрітися з Трампом, поряд з іншими важливими міжнародними діячами, підкреслює актуальність України та фокус уваги на ситуації в Європі. Однак, надмірних змін у відносинах з Росією одразу не очікують, оскільки серйозних нових факторів для цього наразі немає.
Законодавчі ініціативи та санкції проти Росії
Ключовим аспектом обговорень, ймовірно, були законопроєкти, що стосуються санкцій проти Росії, зокрема ініціатива сенатора Ліндсі Грема. Незважаючи на те, що законопроєкт тривалий час блокувався, його розгляд активізувався, можливо, через нещодавні події. Важливим залишається питання, в якій саме формі санкції будуть ухвалені, адже Дональд Трамп виступає за надання йому права самостійно визначати введення чи скасування санкцій, тоді як Конгрес прагне мати більший контроль.
Законодавство США передбачає, що чинні санкції можуть бути зняті за відсутності нових, що створює певний «вакуум». Якщо новий закон про санкції буде ухвалений, це забезпечить пряме закріплення заходів проти Росії. Зустріч у Конгресі, запланована після церемонії, має на меті забезпечити необхідну кількість голосів для ухвалення таких ініціатив. Обговорювалися також вторинні санкції, зокрема щодо нафтового сектору, з можливими винятками для певних країн.
Ukraine Support Act та фінансова допомога
Під час візиту обговорювався також «Ukraine Support Act» (Закон про підтримку України), який вже пройшов Палату представників. Цей акт передбачає можливість продовження лендлізу, зокрема на умовах оренди техніки без оплати, з виділенням 8 мільярдів доларів. Крім того, документ визначає подальші кроки підтримки України з боку США до 2028 року. Окремо піднімалося питання 400 мільйонів доларів, які були виділені Конгресом на 2025 рік, але заблоковані Пентагоном. Йдеться про контракти на виробництво зброї для України, які досі не підписані, а вже перенесені на 2029 рік.
Роль зовнішніх гравців та дипломатичні нюанси
На зустрічі також були присутні представники української делегації, зокрема міністр оборони, держсекретар і міністр фінансів США. Протокольні моменти, як-от розсадження учасників, викликали дискусію щодо представництва та важливості міністра закордонних справ. Американська сторона, натомість, продемонструвала готовність працювати з широким колом осіб, включаючи політичних блогерів, які можуть впливати на громадську думку та, відповідно, на позицію політиків, як-от Трамп. Зустріч з президентом Фінляндії Олександром Стубом, який має зв'язки з Трампом, також розглядається як інструмент непрямого впливу.
Аналізуючи вплив таких фігур, як політблогерка Лора Лумар, експерти зазначають, що хоча вони мають значну аудиторію, їхня позиція може бути неоднозначною. Однак, залучення будь-яких ресурсів для підтримки України, особливо в контексті отримання фінансування та зброї, вважається доцільним. Попри можливі неоднозначні репутаційні моменти, стратегія залучення впливових осіб, включно з тими, хто раніше критикував Україну, розглядається як вимушена необхідність для досягнення цілей у війні.
Кадрова політика та майбутнє призначення посла
Обговорювалася також кадрова ситуація в українській дипломатії, зокрема пропозиція посади посла України в США екс-прем'єрі Юлії Свириденко. Президент Зеленський підкреслив важливість цієї посади, вимагаючи кандидатури рівня віце-прем'єра або міністра. Водночас, чинна посол Ольга Стефанішина, незважаючи на високу оцінку її роботи, попросила про завершення служби. Попри особисті обставини, що призвели до її прохання, залишається відкритим питання щодо її подальшої роботи, особливо якщо не буде пред'явлено підозр від НАБУ.
Експерти підкреслюють, що для посади посла у Вашингтоні потрібна людина з глибокими знаннями, досвідом та зв'язками. Процедура призначення посла в США, як правило, передбачає запит на агреман, який рідко відхиляється, якщо немає серйозних підстав. Важливою є здатність кандидата швидко напрацьовувати контакти та досягати результатів. Зазначається, що нинішня практика Банкової, коли уточнюється комфортність кандидата для приймаючої сторони, є відхиленням від традиційної дипломатичної процедури. Претенденти на посаду посла повинні бути вільні від корупційних ризиків та мати прозору репутацію, що дозволить уникнути тиску через попередні обставини.