Кава: розвінчуємо популярні міфи про вплив на організм

Новини

30.07.2026 16:33

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Кава є одним із найпопулярніших напоїв у світі, але довкола неї існує безліч міфів щодо її впливу на здоров'я. Чи дійсно кава виснажує організм, заважає засвоєнню мікроелементів, шкодить щитоподібній залозі або впливає на сон? Кандидат біологічних наук та дослідник стресу Олександр Коляда розібрався у найпоширеніших твердженнях, надавши науково обґрунтовані відповіді.

Одне з найпоширеніших переконань полягає в тому, що кава нібито «висмоктує» з організму корисні мікроелементи та вітаміни. Цей страх часто призводить до того, що люди уникають вживання кави разом з їжею або харчовими добавками. За цим міфом стоїть певний реальний механізм: поліфеноли, зокрема хлорогенова кислота, що містяться в каві, дійсно можуть адсорбувати на собі певні двовалентні метали, такі як залізо, цинк чи мідь. Це відбувається у тонкому кишківнику, де хлорогенова кислота зв'язує іони металів, зменшуючи їх засвоєння. Однак, масштаб цього явища часто перебільшується.

Читайте також: Кір повертається в США: 30-річний максимум випадків пов'язують зі зниженням рівня вакцинації

Вплив кави на засвоєння заліза

Сучасні дослідження показують, що кава може знижувати біодоступність заліза, але це не означає повного виведення його з організму. Дослідження 1983 року, на яке часто посилаються, продемонструвало, що кава адсорбувала близько 39% заліза, доданого до гамбургера. Це стосувалося, зокрема, хлориду заліза, який використовувався у харчових добавках. Важливо розуміти, що це не виснаження запасів заліза в організмі, а лише зниження засвоєння з їжі чи добавок у момент споживання. Для людей, які приймають препарати заліза, рекомендується вживати каву через годину, а краще через дві, після прийому добавки, щоб мінімізувати цей ефект. Що стосується заліза з м'ясних продуктів, то воно має гемову форму, яка значно менше піддається впливу кави. Таким чином, якщо ви не запиваєте добавки заліза безпосередньо кавою, вплив на ваш загальний баланс заліза буде мінімальним.

Вплив кави на засвоєння інших мікроелементів та вітамінів є незначним або маловивченим. Дані про суттєвий вплив на цинк є дуже обмеженими, а щодо вітамінів, то їхні молекули занадто великі, щоб бути ефективно адсорбованими компонентами кави. Тому твердження, що кава «краде» вітаміни з органів, є необґрунтованим.

Кава та кортизол: ранкова стимуляція

Ще один поширений міф пов'язаний із впливом кави на рівень кортизолу, «гормону стресу». Кортизол дійсно підвищується вранці, допомагаючи нам прокинутися, і його рівень знижується протягом дня. Кава, завдяки кофеїну, також може підвищувати рівень кортизолу, створюючи відчуття бадьорості. Деякі рекомендують утриматися від кави протягом 60-90 хвилин після пробудження, щоб уникнути накладання піків кортизолу. Однак, дослідження 2005 року показало, що при регулярному вживанні кави в один і той самий час (наприклад, о 9 ранку) організм адаптується, і вже на п'ятий день цей ефект стає менш вираженим. Організм починає враховувати ранкову каву у своєму добовому ритмі. Важливо пам'ятати, що підвищення рівня кортизолу не обов'язково дорівнює підвищенню рівня стресу для нервової системи.

Безпечні дози та індивідуальна реакція на кофеїн

Європейська комісія з безпеки продуктів встановлює безпечну дозу кофеїну в 400 мг на день, а максимальну разову дозу – 200 мг. Для вагітних ці показники слід ділити навпіло. Однак, перевести ці міліграми в конкретну кількість чашок кави складно, оскільки вміст кофеїну в одній порції може значно варіюватися – від 51 до 322 мг навіть для одного й того ж напою (наприклад, еспресо) в різних кав'ярнях. Це залежить від сорту кави, способу приготування та інших факторів. Тому орієнтуватися слід на рекомендовані добові та разові дози в міліграмах, а не на кількість чашок.

Щодо твердження, що кава дає сили та енергію, то це радше ілюзія, ніж реальність на біохімічному рівні. Кофеїн блокує аденозинові рецептори в мозку, які сигналізують про втому. Це створює тимчасове відчуття бадьорості, але не додає справжньої енергії (глюкози чи АТФ). З часом, коли дія кофеїну минає, накопичена втома може відчуватися ще сильніше. Організм також адаптується до регулярного вживання кави, але ефект «імітації» бадьорості зберігається.

Кава та схуднення, щитоподібна залоза і сон

Існує думка, що кава допомагає схуднути. Метааналіз досліджень підтверджує, що кава може прискорювати процес схуднення. Кофеїн підвищує термогенез (вироблення тепла тілом), що веде до додаткових витрат калорій. Також він сприяє окисленню жирів та може знижувати апетит. Однак, ці позитивні ефекти можуть бути нівельовані, якщо каву вживати з великою кількістю цукру, молока чи сиропів, що додають зайві калорії. Кава сама по собі є помічником у схудненні, але не панацеєю.

Щодо щитоподібної залози, то немає жодних наукових доказів того, що кава її «виснажує». Навпаки, деякі дослідження показують, що помірне споживання кави (1-2 чашки на день) може знижувати ризик субклінічного гіпотиреозу. Високі дози (2-4 чашки) пов'язані зі зниженим рівнем ТТГ, але не з гіпо- чи гіпертиреозом. Єдина проблема може виникнути при одночасному прийомі кави та препаратів левотироксину (гормону Т4) для лікування захворювань щитоподібної залози. Кава прискорює моторику кишківника, що може знизити біодоступність цих лік. Однак, ця проблема вирішується, якщо приймати каву через годину після або за годину до прийому препарату.

Щодо сну, то вплив кави, особливо випитої у другій половині дня, може бути значним, навіть якщо людина не відчуває цього безпосередньо. Період напіврозпаду кофеїну становить 5-7 годин, тобто залишок кофеїну в організмі може впливати на глибокі фази сну (N3, N4), які є найважливішими для відновлення мозку, консолідації пам'яті та роботи лімфатичної системи. Вживання кави у вечірні години може зменшити тривалість глибокого сну до 40%. Експерти рекомендують обмежувати споживання кави до 15-16 години дня, а великі дози – ще раніше, щоб зберегти якість сну.

Читайте також: Ізраїль розпочав лікування українців із травмами очей та навчання медиків