Екс-віцепрем'єрка та екс-посол України в США Ольга Стефанішина перебуває під слідством НАБУ за підозрою у незаконному збагаченні, зокрема через купівлю двох квартир та користування автомобілем Mercedes, що не відповідають її законним доходам. Паралельно з цим, розслідування виявило спроби Стефанішиної впливати на конкурс з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) через узгодження кандидатів та інструкції для членів конкурсної комісії. Ця ситуація викликає занепокоєння щодо нормалізації корупції в Україні за часів президентства Володимира Зеленського.
Автор публікації, Юрій Ніколов, зазначає, що Стефанішина, попри попередні кримінальні справи за часів Януковича, була повернута на посади за президентства Зеленського та Єрмака. Його жахає, що рейтинг довіри до президента не падає, попри такі випадки. Він стверджує, що Стефанішина просунула на посаду голови НАЗК Семена Павлущика, який, на думку автора, перетворив антикорупційний орган на неефективний, не розслідуючи злочинних доходів високопосадовців. Також згадується спроба Стефанішиної просунути Павла Кириленка на посаду голови НАБУ, який згодом отримав кримінал за незаконне збагачення вже на чолі Антимонопольного комітету.
Деталі впливу на конкурс НАЗК
Згідно з даними НАБУ та САП, під час засідання з обрання запобіжного заходу Стефанішиній було озвучено листування між нею та керівником її служби Олександром Буханевичем. У цьому листуванні вони узгоджували українських членів конкурсної комісії на посаду голови НАЗК та обговорювали інструкції для комісії. Буханевич звертався до Стефанішиної за порадами перед першим засіданням, запитуючи, кого підтримувати в обранні голови комісії.
Стефанішина надавала пріоритет кандидату Гупяку, який згодом став заступником голови НАЗК. Також у листуванні фігурують прізвища Павлущика (майбутнього голови НАЗК), Степаняна та Гацелюка. Водночас, з'явилися докази спроб вплинути на оцінювання кандидатів, зокрема, вказівки щодо зниження балів Скомарову (керівнику підрозділу детективів НАБУ) та обговорення того, як переконати міжнародних експертів щодо кандидатів. Незважаючи на зауваження щодо класного есе одного з кандидатів, його оцінки знижувалися.
Було також виявлено, що Стефанішина та Буханевич узгоджували кандидатів заздалегідь, віддаючи перевагу Гупяку. Вони раділи успішному просуванню трьох потрібних кандидатів до фіналу, незважаючи на труднощі. Крім того, обговорювалися запитання для кандидатів на співбесідах, і Буханевич зазначав, що Павлущик має найбільші шанси пройти конкурс.
Ширший контекст: нормалізація корупції
Центр протидії корупції (ЦПК) вважає, що ця ситуація демонструє, як контрольовані Офісом президента українські члени комісій діють у подібних конкурсах. Саме тому, влада, на думку ЦПК, боїться конкурсів, де вирішальну роль відіграють міжнародні експерти, адже це ускладнює призначення «своїх» людей. Прикладом наводять призначення Олександра Цивінського на посаду керівника БЕБ. Реформа Державного бюро розслідувань (ДБР) також затягується, що дозволяє зберегти політичний контроль над органом шляхом призначення лояльних осіб, як-от «черговий Сухачов».
Автор статті підкреслює, що корумповані особи отримують «індульгенцію», і лише НАБУ та антикорупційні органи виглядають «білими воронами», намагаючись притягнути до відповідальності. Така ситуація, коли антикорупційні органи стають об'єктом критики за «чіпляння» до «пристойних людей», на думку автора, є новою нормою. Навіть невеликі суми, як-от вартість двох квартир, можуть бути легалізовані, а ухилення від сплати податків сприймається як звичайна справа. Ця система, яка нормалізувала корупцію протягом років, призвела до того, що антикорупціонери виглядають недоречно, а моральні стандарти суспільства ставляться під сумнів.