Польський політик Ярослав Навроцький заявив, що стратегія його країни полягає в тому, щоб Україна якомога довше тримала російські війська, аби запобігти їхньому просуванню до Польщі. Ця заява викликала низку запитань щодо реальної підтримки України з боку деяких польських політичних сил, особливо на тлі подій, що відбуваються.
Тим часом, українські дрони успішно атакували портову інфраструктуру в Ялті, нагадавши про належність Криму Україні. Паралельно аналітики Bloomberg розглядають три сценарії розвитку війни, а німецькі депутати висловлюють занепокоєння щодо актів російської агресії проти Німеччини. Додатковий контекст надають дані російського «Левада-Центру» щодо ставлення громадян РФ до війни.
Критика стратегії Навроцького
Заява Навроцького «де б'ють Росію, Польща поряд» викликає сумніви, оскільки, на думку аналітика, реальна допомога від його приходу до влади не відчувалася. Згадуються минулі випадки, які могли бути вигідними для Росії, зокрема спроби придбати літаки, що не дісталися Україні, висипання українського зерна та блокування вступу України до ЄС. Відсутність конкретної допомоги від політика, який наголошує на своїй стратегії, ставить під сумнів його заяви про близькість до України.
Крім того, стратегія «тримання ворога якомога довше» суперечить заявам про «сусідство» з Україною. Аналітик припускає, що така позиція може свідчити про страх та небажання протистояти Росії самостійно, ховаючись за спинами українців та інших міжнародних союзників. Згадується відсутність батальйону Навроцького серед іноземних добровольчих підрозділів, які воюють на боці України.
Прогнозується, що Росія все одно плануватиме напад на країни НАТО, зокрема Балтійські держави чи Польщу. Залежність від того, що Україна «захистить», демонструє страх та неготовність, що може спровокувати Росію. Наголошується, що політики мали б активно допомагати Україні, а не покладатися на її здатність вигравати час, адже це може призвести до програшу для всіх. Відзначається, що пан Навроцький жодного разу не відвідував Україну, зокрема міста, що постраждали від війни, як-от Херсон, Суми чи Миколаїв.
Українські успіхи та міжнародні сценарії
Українські дрони атакували портову інфраструктуру в Ялті, нагадавши про український суверенітет над Кримом. Зазначається, що американські літаки могли надати допомогу з донаведенням та розвідданими. Згадано про високоефективні українські катери «Magura» та «Sea Baby», які, за прогнозами, стануть «володарками океанів».
Bloomberg представив три сценарії розвитку війни. Перший – надання Україні систем «Patriot» для знищення пускових установок, проте його вірогідність оцінюється як невисока. Другий – капітуляція України з віддачею частини Донбасу, чому протистоять 61% українців. Третій – тривала оборона до кінця зими, після чого буде оцінюватися подальший розвиток подій та умови для припинення війни. Росія, ймовірно, намагатиметься скористатися війною для власних цілей, тоді як Україна зосередиться на знищенні її економіки та військових комплексів. Можливий також комбінований сценарій, де Україна за допомогою дронів намагатиметься вибити пускові установки.
На тлі цих подій, дані «Левада-Центру» свідчать, що 50% росіян більше не вважають російську агресію проти України успішною, тоді як лише 8% називають її «суперуспішною». Це вказує на зменшення підтримки війни в російському суспільстві, навіть за даними державного соціологічного центру. Наголошується на важливості результатів виборів для партії «Яблуко», яка виступає проти війни, та на можливості фальсифікацій.
Німецький депутат Фідлер заявив, що російський дрон, який атакував об'єкт в Німеччині, був вибухонебезпечним. Він вважає це актом агресії проти Німеччини, що вимагає жорсткої відповіді. Це ставить під сумнів ефективність нинішньої стратегії деяких європейських політиків щодо стримування Росії.