Україна могла б отримати понад 400 мільярдів гривень, або 7,7 мільярдів євро, європейських коштів безкоштовно та швидко, якби виконувала свої обіцянки. Однак, через бездіяльність влади протягом року, ці гроші, найімовірніше, надійдуть із значним запізненням або не надійдуть взагалі, позбавивши країну можливості отримати подібну допомогу в майбутньому. Проблема полягає в тому, що Верховна Рада та уряд фактично нічого не робили для виконання взятих на себе зобов'язань, і зараз європейські партнери починають виставляти «рахунок».
Ситуація порівнюється з несумлінним студентом, який протягом семестру не готувався до занять, а тепер на сесії має мало шансів скласти іспити. Таким «студентом» виявилася Україна, що ставить під загрозу отримання значних коштів. Як зазначив ведучий Ярослав Железняк, ці 400 мільярдів гривень становлять чверть мирного бюджету країни і могли б покрити видатки на медицину, освіту, культуру та інші важливі напрямки, а також слугуватимуть зовнішніми інвестиціями.
Невиконані зобов'язання та наслідки
Станом на 31 липня Україна має значну кількість невиконаних маяків, зокрема щодо програми з МВФ та програми Ukraine Facility. Хоча МВФ демонструє розуміння та враховує критику щодо деяких маяків (наприклад, щодо ФОПів та посилок), європейська допомога в рамках Ukraine Facility є більш жорсткою. Європейці чітко розписали план на багато дрібних маяків, кожен з яких прив'язаний до конкретного фінансування. У випадку невиконання, кошти не надходять, що вже сталося з реформою Arm. На друге півріччя 2026 року (хоча зараз вже третій квартал) залишається невиконаними 19 маяків, кожен з яких вартує щонайменше 100 мільйонів євро, а часто й більше. Загальна сума невиконаних зобов'язань сягає 7,7 мільярдів євро.
Серед невиконаних завдань – ухвалення закону про доброчесність суддів, створення національних систем оцінки, забезпечення незалежності комісій з регулювання енергетики, розробка стратегій боротьби з торгівлею людьми та захисту прав людей, а також перезавантаження НКРКП. На думку ведучого, багато з цих завдань є формальними і не потребують значних політичних зусиль, але влада не поспішає з їх виконанням. Така ситуація, коли «рахунок» невиконаних зобов'язань зростає, негативно сприймається європейськими політиками та платниками податків, що ускладнить аргументацію щодо потреби у збільшенні фінансування в майбутньому.
Ситуація ускладнюється також політичною кризою та браком голосів у парламенті, а також незрозумілими кадровими рішеннями, як-от звільнення Фідорова та зміни в Кабінеті Міністрів. Ведучий підкреслює, що замість виконання конкретних кроків для євроінтеграції та підтримки економіки, влада не має чіткої відповіді на питання щодо наповнення бюджету. У підсумку, замість отримання нових мільярдів євро, Україна, ймовірно, буде змушена перерозподіляти кошти з одних статей бюджету на інші.