Удар по "Критично захищеному": як безпекова недбалість призвела до трагедії на Київщині

Новини

10.08.2026 20:41 (Оновлено 10.08.2026 в 20:41)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

24 липня 2026 року на приватному стрільбищі під Києвом мала відбутися подія "Критично захищеного", що об'єднала військових та зброярів. Однак захід перервався внаслідок ракетного удару російських військ, які застосували балістичні ракети "Іскандер-М". Офіційні дані свідчать про щонайменше 12 загиблих та понад сотню поранених. Удар пошкодив сусідні житлові будинки, деякі з яких зруйновані повністю.

Згодом з'ясувалося, що захід не був узгоджений з місцевими органами влади. Локація виявилася непідготовленою до проведення такої події, а тим паче до надзвичайної ситуації. За словами очевидців, на місці були відсутні медики, належні укриття, погано працював зв'язок, а сирени оповіщення не було чутно. Служби порятунку зіткнулися з заторами на єдиному під'їзді до стрільбища. Наступного дня, 25 липня, директор Асоціації "Армада", організатора події, отримав підозру у службовій недбалості.

Реакція та порівняння з минулими інцидентами

Президент України Володимир Зеленський у зверненні того ж дня заявив, що проведення будь-яких збройних виставок до кінця війни є неприпустимим. У соціальних мережах думки розділилися: частина користувачів підтримала позицію президента, посилаючись на схожу трагедію, що сталася три роки тому в Чернігові. Тоді російський удар по місту прийшовся на будівлю драмтеатру, де відбувався захід "Зустріч "Збройних Пташок"", присвячений виробникам БПЛА. Внаслідок атаки загинули семеро людей, понад 200 отримали поранення.

Інша частина суспільства вважає, що подібні заходи є критично важливими для розвитку українського мілітарі-технологічного сектору (мілтеку) і потребують розробки окремих протоколів безпеки, а не повної заборони. Журналісти спробували відновити хронологію подій у Капітанівці, проаналізувати організацію заходу, порушення правил безпеки та потенційні шляхи зменшення кількості жертв. Також розглядається питання висновків, зроблених після трагедії в Чернігові, та розробка єдиних протоколів безпеки для мілтек-заходів.

Хронологія подій 24 липня

Захід "Критично захищеного" розпочався близько 11 ранку на приватному стрільбищі під Києвом. Подія, організована Асоціацією виробників БПЛА "Армада", зібрала українських зброярів, військових та представників держави. За планами, мала відбутися демонстрація безпілотників та оборонних технологій. За інформацією Генеральної прокуратури, було запрошено понад 300 осіб. Через велику кількість учасників парковка на локації була переповнена, а машини почали паркувати вздовж єдиного заїзду.

Об 11:23 пролунала повітряна тривога, проте на стрільбищі сирену не було чутно. Місцеві жителі скаржилися на слабкий зв'язок, що погіршувався за наявності великої кількості людей. Через це не всі встигли отримати сповіщення про тривогу. Невдовзі пролунали два вибухи. Організатори через мегафон просили учасників пройти до бетонного укриття, але частина людей, зокрема через ризик повторних прильотів, вирішила сховатися в лісі. Через кілька секунд пролунав ще один вибух, що утворив вирву на території приватного будинку неподалік. За даними слідства, укриття площею 34 м² було замалим для всіх учасників. Повітряні сили повідомили, що з трьох запущених ракет "Іскандер-М" вдалося перехопити лише одну.

Проблеми зі зв'язком ускладнили виклик рятувальних служб, а заблокований автівками єдиний проїзд затримав їх прибуття. Серед загиблих, окрім інших, 20-річний мешканець Капітанівки Марк Шусторович, який перебував удома. Більшість жертв серед цивільного населення були вдома, оскільки був робочий день. Учасники заходу також постраждали. За словами очевидців, на локації не було чергових медиків, а допомогу пораненим надавали учасники з досвідом тактичної медицини, використовуючи власні турнікети.

Відповідальність та подальші кроки

25 липня Василь Гончарук, керівник Асоціації "Армада", отримав підозру у службовій недбалості. Асоціація "Армада" входить до складу Української Ради зброярів, яка, проте, дистанціювалася від прямої організації заходу, надавши лише підтримку колегам. Гончарук, який також постраждав під час удару, заявив про повне усвідомлення відповідальності та співпрацю зі слідством.

Після ударів по Київщині та Чернігову, значна частина оборонних кластерів скасувала або перенесла свої заходи. Це стосувалося як подій у столиці, так і на заході України. Виникла дискусія щодо доцільності проведення таких заходів під час війни та необхідності розробки чітких протоколів безпеки. Учасники ринку зазначають, що такі демонстраційні заходи є важливими для обміну досвідом, отримання зворотного зв'язку від військових та вдосконалення оборонних розробок. Вони формують професійну спільноту, сприяють співпраці між виробниками, військовими, державою та міжнародними партнерами.

Незважаючи на потенційні ризики, повністю відмовитися від практичних демонстрацій та зустрічей виробників з військовими неможливо, адже це сприяє технологічній перевазі України. Водночас, трагедія у Капітанівці підкреслила, що безпека таких подій значною мірою залежить від досвіду та відповідальності конкретного організатора. Єдиного, специфічного для мілтек-заходів, алгоритму безпеки наразі не існує.

Навіть загальні порядки проведення масових заходів від обласних військових адміністрацій не містять специфічних вимог для оборонної галузі, таких як забезпечення надійного зв'язку, перевірка учасників чи постійний моніторинг повітряного простору. Відсутність чітких правил та єдиних стандартів безпеки створює простір для ігнорування важливих деталей, що може призводити до трагічних наслідків. Потенційним рішенням могло б стати затвердження уніфікованого базового мінімуму безпеки, який враховував би досвід минулих трагедій, включаючи вимоги до публічних анонсів, місткості укриттів, евакуації, оповіщення, наявності медиків та забезпечення зв'язку. Незважаючи на неможливість гарантувати 100% безпеку в умовах війни, такий підхід міг би мінімізувати кількість постраждалих.