18 серпня – дата, що привертає значну увагу в українському політичному полі. Саме цього дня очікується, що Верховна Рада повернеться до пленарної роботи після тривалої перерви. В суспільстві циркулюють прогнози щодо можливих кадрових змін, зокрема, хто очолить Міністерство оборони, чи повернеться на посаду Михайло Федоров, а також можливі зміни у сфері антикорупційних органів. Порядок денний пленарного засідання, надісланий депутатам, наразі не містить жодного з цих очікуваних питань, що викликає низку запитань щодо реальних планів влади.
Народні депутати отримали попередній порядок денний на найближчий пленарний тиждень, запланований з 18 по 20 серпня. Однак, аналіз документа виявив відсутність ключових кадрових питань, які викликають найбільший суспільний інтерес. Також не передбачено змін до поточного бюджету, попри актуальну потребу в коштах для армії, та жодних згадок про виборче законодавство, що ставить під сумнів припущення про можливі вибори восени. Це свідчить про те, що важливі рішення готуються непублічно, «за лаштунками».
Призначення Міністра оборони: виклики та можливі сценарії
Призначення нового Міністра оборони є одним з найважливіших питань, яке постане перед парламентом. Однак, Закон України "Про національну безпеку" чітко визначає, що посаду Міністра оборони може обіймати виключно цивільна особа. Наразі обов'язки міністра виконує чинний військовослужбовець, генерал. Це створює правову колізію. Передбачаються три можливі сценарії розвитку подій: голосування за призначення всупереч закону, що створить юридичну колізію; призупинення дії відповідної норми закону шляхом внесення правки до іншого законопроекту; або ж повне уникнення кадрових питань, залишаючи поточного виконувача обов'язків на посаді без голосування. За прогнозами, висока ймовірність реалізації перших двох сценаріїв, оскільки виконання обов'язків військовим на посаді голови Міноборони виглядає невигідно для міжнародних партнерів.
Інші кадрові питання та потенційна атака на антикорупційні органи
Окрім Міністерства оборони, також обговорювалася можливість призначення Голови Служби безпеки України або звільнення Голови Національного банку. Однак, за наявною інформацією, ці кадрові зміни найближчим часом не відбудуться. Водночас, викликає занепокоєння можлива атака на антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП. Хоча жодних офіційних заяв чи інсайдерської інформації щодо цього немає, логіка влади може призвести до спроб обмежити їхню діяльність. Це може бути пов'язано з хибним висновком про можливість ігнорувати протести громадськості. Важливою перешкодою для таких дій є позиція міжнародних партнерів, зокрема МВФ, для яких це є "червоною лінією", порушення якої може призвести до зупинки фінансової допомоги Україні.
Для моніторингу можливих змін, зокрема щодо призначення військового на посаду Міністра оборони або будь-яких поправок, що впливають на антикорупційні органи, розроблено систему на основі штучного інтелекту. Ця система в режимі онлайн відстежує всі правки до законопроектів. Будь-які виявлені зміни будуть негайно повідомлені, зокрема, через Telegram-канал, що може привернути увагу як української, так і міжнародної спільноти.
Нагальні питання та європейське майбутнє України
Попри фокус на кадрових питаннях, Верховна Рада має вирішити значну кількість невирішених проблем. Особливо це стосується сфери антикорупції та верховенства права. Європейська комісія у жовтні опублікує свій щорічний звіт щодо прогресу України на шляху до ЄС. Цьогорічна оцінка може бути значно нижчою, ніж торік, через недостатній прогрес у сфері антикорупції. Парламенту залишився фактично місяць для виправлення ситуації. Важливі законопроекти, що стосуються перезавантаження ДБР, посилення НАБУ та САП, а також вирішення проблем строків давності справ, досі не розглядаються. Ігнорування цих питань владою може мати серйозні наслідки, включаючи втрату фінансової допомоги, підрив довіри міжнародних партнерів та, як наслідок, крадіжку європейського майбутнього країни.