Головний економіст ВЕБ РФ Андрій Клепич назвав Росію такою, що програє конкуренцію у війні на виснаження, особливо в контексті підтримки України західними партнерами. Його заява прозвучала на сесії «Никитського клубу», де зібралися банкіри, інвестори та чиновники для обговорення стану економіки.
Клепич зазначив, що Росія програє не лише США та Китаю, але й частково Україні у технологічній та економічній конкуренції. Він підкреслив, що українська економіка, незважаючи на війну, виживає, тоді як значна частина російського бюджету (близько 50%, або 20 трлн рублів) витрачається на військові потреби. За словами економіста, ці витрати співставні з обсягом допомоги, яку отримує Україна від Заходу. Він також висловив думку, що російська економіка після підйому у 2023-2024 роках перейшла до падіння, яке продовжиться у 2025-2026 роках через різке скорочення інвестицій та рецесію в цивільних галузях.
Прогнози економіста щодо російської економіки
Андрій Клепич вважає, що ілюзія швидкого краху української економіки є хибною, натомість витрати Росії на війну постійно зростають. Він висловив припущення, що це може призвести до соціального кризи в Росії, аналогічно історичним прецедентам, як-от Лютнева революція 1917 року чи розпад СРСР у 1991 році. За його словами, визнання факту неминучості розвалу може бути єдиним шансом запобігти цьому, проте він не очікує, що його почують.
Прогнози Клепича підтверджуються зростанням дефіциту російського бюджету. За перші сім місяців року він становив 6,5 трлн рублів, що в 1,75 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це відбувається попри заяви уряду про «опережаючі видатки», які, на думку експертів, свідчать про хронічне відставання доходів від витрат. Очікується, що дефіцит бюджету за підсумками року перевищить 10 трлн рублів, а сукупний дефіцит усіх бюджетів може досягти 15-17 трлн рублів.
Ситуацію погіршує жорстка політика Центробанку Росії, відповідальна, на думку Клепича, за половину економічного спаду. Також втрати від ударів по російській інфраструктурі (портовій, нафтогазовій, хімічній) стають помітним макроекономічним бар'єром. Крім того, посилення санкцій США призвело до скорочення закупівель російської нафти Індією та Китаєм, що ставить під сумнів їхню здатність врятувати російську економіку.
Наслідки для російської економіки: фондовий ринок, експорт та бензин
На тлі цих подій фондовий ринок Росії демонструє різке падіння. Індекс Мосбіржі втратив значну частину капіталізації, відкотившись до мінімумів, яких не спостерігалося з часів мобілізації. Аналітики пов'язують це з геополітичними ризиками, високою ставкою ЦБ та відсутністю економічного зростання. Очікується подальше падіння індексу до 1800-1600 пунктів.
Експортні можливості Росії також суттєво обмежені. Порт Новоросійськ, ключовий для експорту зерна, був закритий до 22 серпня через обмеження на завантаження. Це скасовує весь експорт через Чорне море, попри пропозиції України щодо взаємного перемир'я. Як наслідок, зростають ціни на пшеницю, що викликає занепокоєння у країн-імпортерів.
Ситуація з дефіцитом бензину по всій Росії загострюється. Через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи (НПЗ) зупинено виробництво на кількох підприємствах, зокрема в Оренбурзькій області. Губернатори попереджають про необхідність готуватися до найгіршого сценарію, а ремонт обладнання може тривати до шести місяців, якщо взагалі буде розпочатий. В багатьох регіонах запроваджено ліміти на продаж палива, а черги на АЗС стали звичним явищем. Навіть великі мережі, як-от «Лукойл» та ТНК, знизили обсяги поставок.
Продаж НПЗ за зниженими цінами свідчить про невигідність переробки нафти в поточних умовах. Ринок позбавляється від активів, що раніше коштували десятки мільярдів рублів, а тепер виставляються на продаж за значно менші суми. На цьому тлі зростає безробіття: за рік у Москві воно зросло на 70%, а у Свердловській області – на 84%.
Прогнози щодо курсу рубля також невтішні. Сбербанк прогнозує курс 100 рублів за долар до кінця року. Причини – падіння продажів валюти експортерами, збільшення купівлі валюти Мінфіном та ослаблення рубля, яке є проінфляційним фактором. Центральний банк також прогнозує падіння курсу до 97 рублів наступного року через санкції, падіння цін на нафту та скуповування валюти для ФНБ.
Фонд національного добробуту (ФНБ) значно скоротився. Лише за червень він втратив 400 млрд рублів. Більшість активів ФНБ – це акції російських компаній, які стрімко втрачають у ціні. Валютні та золоті резерви становлять лише частину загального обсягу фонду. Дефіцит бюджету перевищує наявні вільні кошти у три рази.