Будинки з укриттями: чи готові українські бомбосховища до захисту населення?

17.08.2026 20:35

Трагічні події 6 липня, коли внаслідок російського ракетного удару загинули 11 людей у Києві, порушили питання щодо безпеки так званих «укриттів». Багато з них, хоч і офіційно позначені на картах, виявилися нездатними захистити мешканців від серйозного озброєння.

Трагічна загибель 11 людей у Києві 6 липня під час російської масованої ракетної атаки знову актуалізувала питання безпеки цивільних укриттів. Одна з жертв – будинок, де знаходилося приміщення, офіційно визначене як «укриття» на карті міста. Цей об'єкт, розташований на першому поверсі, виявився повністю зруйнованим внаслідок прямого влучання ракети, яка знищила перші чотири поверхи будівлі та обвалила підвал. Люди, які ховалися там, загинули, а рятувальники витягали тіла з-під завалів.

Цей інцидент підкреслив, що навіть офіційно зареєстровані укриття не завжди забезпечують належний захист. Часто це тимчасові споруди, які можуть врятувати від уламків чи дронів, але не від потужних ракетних ударів. Це викликає занепокоєння серед мешканців, які, попри ризики, мусять шукати безпеки в умовах постійних обстрілів.

Невідповідність укриттів сучасним загрозам

На місці події очевидці розповідають про наслідки удару. Вікна, що виходили на вулицю, вилетіли під час вибуху, а приміщення було в диму. Люди, які перебували всередині, загинули. На стінах досі видно сліди крові, які не вдалося повністю відмити. Інше вікно також вилетіло, і, за словами свідків, могло зачепити когось із присутніх.

«Ніхто не почувається в безпеці, тому що загинули люди в укритті. Це це укриття. Це не бомбосховище. Це це тимчасове укриття. От від уламків, від шахедів це може ще а допомогти. Якось вирішити проблему уже більше і коли серйозне озброєння на нас летить. Я я не думаю, що тут щось нас врятує», – коментують ситуацію місцеві мешканці.