У ніч на 18 серпня українські збройні сили здійснили масштабну дронову атаку на територію Росії, зокрема на Москву та Московську область. За даними російської сторони, було задіяно понад 600 дронів, однак українські джерела оцінюють їх кількість ближче до 700. Атака спричинила знеструмлення 109 трансформаторів та пошкодження 46 соціально важливих об'єктів у низці населених пунктів, зокрема в Лукіно, Дульово, Орехово-Зуєво та Електросталі, де була пошкоджена трансформаторна підстанція. Серйозні руйнування також зафіксовані в Павловському Посаді, Богородському окрузі, Котельниках та інших районах Підмосков'я. "Мособленерго" запровадило особливий режим роботи через значні пошкодження електрообладнання. Ця подія збіглася з перепохованням у Москві одного з українських провідників, Коновальця.
Паралельно з військовими діями, Росія продовжує декларувати свої геополітичні амбіції. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив про намір будувати новий світопорядок, в якому ключовим партнером Росії буде Північна Корея. Така заява викликає скептицизм у міжнародних аналітиків, враховуючи ізоляцію Росії та її технологічну відсталість.
Переговори та реалії війни
Видання Financial Times повідомляє про певні переговори між Росією та Сполученими Штатами, які проходять у нетрадиційний спосіб. Зокрема, згадується візит директора мистецької комісії, який передав вітання від Трампа Путіну, використовуючи спортивну дипломатію. Однак, попри спроби налагодити діалог, розвідка України через ГУР заявляє про відсутність будь-яких домовленостей про підписання мирної угоди до кінця поточного року. Аналітики ГУР вказують на відсутність на полі бою ознак готовності Росії припинити вогонь. Плани російського генерального штабу, за словами заступника начальника ГУР Скібіцького, передбачають захоплення Донецької області до кінця року. Водночас, військові аналітики в Британії та США висловлюють сумніви щодо можливості Росії досягти заявлених цілей до 2027 року через брак ресурсів.
Перспективи мирного врегулювання залежать від залучення ключових світових гравців. На думку експертів, реальні переговори могли б відбутися, якби питання війни в Україні було порушено під час зустрічі президента США з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Однак, наразі Китай не демонструє зацікавленості у завершенні війни, розглядаючи конфлікт як потенційно взаємовигідний, оскільки він відволікає ресурси Заходу. Крім того, Китай, за деякими даними, використовує російські військові технології, зокрема дрони, для власних розробок.
Реакція Європи та відносини з Росією
Президент Латвії зазначає, що атаки перенеслися на територію Європи, і закликає європейські країни надати Україні військову допомогу, зокрема, відправити своїх військових для спільної боротьби. Країни Балтії демонструють рішучість у протидії російському впливу, що підтверджується кримінальною справою проти тіктокера, який поширював сепаратистські заклики.
Водночас, російська військова техніка втрачає свою привабливість на світовому ринку. Туреччина, яка придбала російські системи С-400, зіткнулася з тиском США, які поставили ультиматум: або продаж С-400, або отримання американських винищувачів F-35. Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати обрали американську техніку, підтверджуючи стратегічну перевагу Заходу. Російська техніка стає нікому не потрібною на тлі технологічної відсталості та геополітичної ізоляції країни.
Заява Лаврова про новий світопорядок, що будуватиметься з Північною Кореєю, виглядає як спроба створити нову геополітичну вісь "глобальної півночі". Проте, експерти припускають, що Росія та Північна Корея будуть більше загрожувати одна одній, ніж світовому порядку.