Минулої зими Україна зіткнулася з дефіцитом потужності в енергетичній системі на рівні 7000 МВт. Ця цифра еквівалентна майже всій потужності української атомної генерації або вдвічі більша за потужність Запорізької АЕС. За роки повномасштабної війни було збудовано лише 700 МВт нових потужностей, що становить лише 10% від загального дефіциту. Незважаючи на наближення зими, сім нових атомних блоків, які могли б суттєво допомогти, до грудня не з'являться. Натомість, існують реальні, низьковартісні рішення, які влада могла б реалізувати, але не робить цього.
Ярослав Железняк окреслює три головні помилки, які призвели до потенційного дефіциту електроенергії цієї зими. Ці помилки стосуються неефективних планів стійкості, хибної ставки на державні компанії та відсутності залучення приватних інвестицій, що призвело до значного відставання у модернізації та будівництві нових потужностей.
Помилки влади: від планів стійкості до корупції
Перша помилка полягає в неефективності так званих "планів стійкості", які раніше називалися "енергетичними паспортами областей". Ці плани, що часто зводяться до простих табличок з цифрами, виконуються лише частково, максимум на 20-30%. Хоча генератори для лікарень та котелень є критично важливими, вони не додають мегаватів до загальної мережі, а слугують лише резервом. Готовність планів стійкості становить близько 50%, а заходи, що виносилися на РНБО, не призвели до відчутних результатів. Друга помилка – це ставка на державні компанії. Програма "Гігават Зеленського", яка мала забезпечити будівництво нових потужностей, продемонструвала значне відставання від обіцянок: замість запланованих потужностей, було збудовано лише 32 МВт нових об'єктів, що менше 20% від обіцяного. Це пов'язано з неефективністю, корупцією та тривалими процедурами в державних компаніях. Державні компанії також могли очікувати вказівок від керівництва, що призводило до "закопування" коштів.
Третя, і головна помилка, – відсутність залучення приватних інвесторів. Інвестори не поспішають вкладати кошти в українську енергетику через наявність корупційних схем, підозр, офшорів та відкатів, пов'язаних з чиновниками. Багато фігурантів, причетних до "Міндічгейту", досі обіймають керівні посади в державних компаніях та регуляторних органах. Це підтверджується і прикладом конкурсу на 700 МВт нової генерації, який був заблокований на 8 місяців через особисті інтереси чиновників. Натомість, для залучення інвестицій достатньо було б призначити на керівні посади людей з хорошою репутацією, що не потребує бюджетних витрат.
Реальні кроки для запобігання блекауту
- Ревізія обладнання: Перевірка наявних модульних котелень та генераторів, переданих партнерами, які наразі не підключені і зберігаються на складах. Підключення одного такого об'єкта може коштувати близько мільйона євро, що є непосильним для бюджету малих громад. Загалом, це могло б додати 100-200 МВт потужності, забезпечивши світлом близько 100 тисяч домогосподарств.
- Збільшення імпорту електроенергії: Можливість імпорту понад 2000 МВт з Європи блокується через встановлення штучних граничних цін під час відключень та роботу на дизельгенераторах, які втричі дорожчі. Проблема полягає в імпульсивних діях влади: ціни та обмеження зростають та падають, що вигідно інсайдерам та трейдерам. Стеля цін, встановлена в Україні, зупиняє імпорт, коли він найбільш потрібен, особливо в пікові зимові періоди. Корупційні схеми в цій сфері повністю контролюються Міністерством енергетики.
- Кадрова політика: Необхідно залучати та зберігати ефективних фахівців. Звільнення без пояснень успішних керівників, таких як голова Агентства з відновлення, свідчить про серйозні проблеми з кадровою політикою. Важливо, щоб відповідальні за енергетичний напрямок посади обіймали компетентні люди, а не ті, хто може стати фігурантом антикорупційних розслідувань.
Народний депутат Ярослав Железняк вже подав запит щодо кількості необладнаного обладнання, його вартості та необхідних коштів для підключення, щоб громади могли отримати необхідну допомогу з держбюджету. Також планується перегляд правил імпорту, щоб уникнути корупції та забезпечити стабільні поставки електроенергії, особливо взимку. Ці заходи, що коштують "0 гривень" для держави, можуть суттєво покращити енергетичну безпеку країни, тоді як влада продовжує посилатися виключно на дії ворога.