Сашко Боїм, керівник медіаслужби першого батальйону безпілотних систем 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, розповів про участь підрозділу у військово-технічних змаганнях «Дикі дрони», формування батальйону як експериментального підрозділу, його трансформацію та сучасні виклики у використанні безпілотних літальних апаратів. Батальйон, що був створений у червні 2023 року на базі 59-ї бригади, є одним із перших в Силах оборони, що повністю сфокусований на роботі з БПЛА, а згодом розширив свою діяльність і на наземні роботизовані комплекси.
За словами Боїма, участь у змаганнях «Дикі дрони» вже є результатом, враховуючи, що команда приїхала безпосередньо з зони бойових дій. «Те, що ми приїхали сюди, це вже результат», — зазначив він. Команда батальйону складається з оператора FPV, навідника та оператора квадрокоптера. За підсумками першого дня змагань, екіпаж посідав 12-те місце. Проте, одна з трас була зупинена на початку через технічні проблеми з дроном, що, за словами оператора, зробило бойову роботу в реальних умовах легшою, ніж участь у спортивних змаганнях, де потрібна надзвичайна увага, стресостійкість та поєднання акуратності й швидкості. «Працювати в бойових умовах набагато легше, ніж тут купа уваги, стресу», — порівняв він.
Еволюція батальйону безпілотних систем
Батальйон безпілотних систем 59-ї бригади почав своє формування у червні 2023 року як експериментальний підрозділ, зосереджений виключно на безпілотній складовій. Історія його розвитку включає кілька трансформацій та зміну командирів, кожен з яких вносив свій вклад у формування бачення та стилю управління. Сашко Боїм долучився до підрозділу у вересні 2024 року, коли його очолив колишній командир першого стрілецького батальйону. Спочатку батальйон був єдиним підрозділом такого типу в бригаді, проте до 2025 року з'явився другий, а на сьогоднішній день їх уже три.
Формування батальйону як експерименту полягало у створенні екіпажів, здатних максимально ефективно координувати дії оператора, командного пункту та забезпечувати швидке та ефективне виявлення і ураження цілей. Значна частина особового складу – колишні піхотинці, що дозволяє краще розуміти емоційну складову та важливість роботи підрозділу для піхоти, спостереження та ураження. Це допомагає командирам та операторам ефективніше оцінювати ситуацію на полі бою.
На початку діяльності, у 2023-2024 роках, основними засобами спостереження та ураження були переважно «Мавіки», якими здійснювали ураження скидами. Це був передовий спосіб ураження на той час. Оператори також здійснювали розвідку на далекі дистанції, долаючи обмеження, щоб отримати інформацію, як-от спостереження за «Донбас Ареною» з тими ж «Мавіками».
Сучасний арсенал та спектр завдань
Станом на 2026 рік батальйон безпілотних систем «Хижаки висот» має розширений спектр безпілотних засобів. Крім FPV-дронів, використовуються квадрокоптери, гексокоптери, розвідувальні та ударні крила (включно з багаторазовими), а також наземні роботизовані комплекси (НРК). Рота НРК активно використовується для мінування, логістики та безпосереднього ураження. Бригада функціонує за принципом замкненого циклу, забезпечуючи взаємодію штурмових підрозділів, їхніх власних спостережних ПЛА та безпілотних підрозділів.
Основні завдання батальйону включають прикриття своєї піхоти, розвідку та ураження цілей у глибині противника на відстані до 40-50 км, залежно від умов. Розподіл завдань здійснюється відповідно до планування, а підрозділи розвідки та ударних крил були розділені для більшої спеціалізації. Система взаємодії побудована на чіткому розподілі завдань: одні підрозділи займаються дальньою розвідкою, інші – постановкою цілей та їх ураженням наявними засобами або передачею суміжним підрозділам. Здійснюється цілодобове спостереження переднього краю для виявлення та запобігання просуванню ворога.
FPV-пілоти виконують завдання з прикриття піхоти, а також виявлення та ураження статичних цілей на доступних відстанях, таких як артилерійські установки, замаскована техніка або автомобілі противника. Попри адаптацію ворога та обережніші дії, вони намагаються проводити штурми, часто використовуючи невеликі групи особового складу. Спостерігаються випадки, коли особовий склад противника демонструє надзвичайну безстрашність, навіть після влучань.
Щодо засобів ураження, окрім FPV, використовуються «бомбери», «Вампіри», «Німезис», які часто задіяні для логістики, а також ударні крила. «Мідлстрайк» (middle strike) системи активно розвиваються. Особливу увагу привертає робота Азову по логістиці до Донецька, що спонукає до вивчення аналогічних рішень. Засоби «мідлстрайк» забезпечують дальність до 40-50 км, що використовується для ураження цілей, таких як ППО, «Сонцепьоки», важка артилерія, САУ, а також пускових майданчиків для ворожих пілотів. Ідентифікація ворожих пілотів та їхніх баз здійснюється за наявністю антен радіокерування, специфічних антен зв'язку, генераторів, розташування біля бліндажів або наявністю великої кількості коробок з дронами та боєкомплектами.
Наразі українські аналоги FPV-дронів ще не мають достатніх технічних характеристик для бойового застосування, хоча ведуться їх випробування. Успішно застосовуються українські «Мавіки» та інші дрони DJI. Збиття ворожих гелікоптерів, що стало можливим завдяки тривалим спостереженням, виявленню закономірностей польоту та правильного кута захоплення, потребує всього кілька секунд для реакції. Це порівнюється зі швидкістю видачі продуктів у фастфуді, але з єдиною спробою на відміну від кількох, що можуть бути в цивільному житті.
Ворог також адаптується, використовуючи сітки в проходах бліндажів та інші підручні засоби для ускладнення роботи українських дронів. Іноді використовують покривала або навіть візки як імпровізований захист від уламків. У батальйоні також формується екіпаж для роботи з зенітними дронами, що вже успішно збиває «Молнії» та проявляє амбіції щодо збиття гелікоптерів. Цей напрямок розвитку є ініціативою всередині підрозділу, яка базується на аналітичній роботі та передачі досвіду.
Росіяни, за словами Боїма, демонструють системність у масштабуванні вигаданих засобів та розвивають власні мережеві системи зв'язку після обмеження доступу до Starlink. Це стимулює Україну до розвитку альтернативних каналів комунікації. Батальйон має кілька R&D напрямків на базі майстерень, де проактивні співробітники з цивільним досвідом розробляють нові рішення, зокрема аналогові варіанти зв'язку. Регулярно відбувається взаємодія з українськими виробниками, яким надається зворотній зв'язок щодо нових розробок.
Взаємодія та комунікації
Батальйон тісно співпрацює з українськими виробниками безпілотних засобів, регулярно тестуючи нові розробки. Часті зустрічі виробників та діючих екіпажів на змаганнях сприяють швидкому впровадженню інновацій. Проте, у військовій структурі бракує налагоджених внутрішніх комунікацій, що ускладнює оперативний обмін інформацією та координацію дій, хоча співробітники проявляють високу проактивність та бажання вдосконалюватися.
Співпраця з іноземними військовими підрозділами ще не налагоджена, проте іноземні журналісти часто відвідують батальйон. Медіаслужбовець відзначає, що робота з ними може бути складною через їхні власні цілі та спосіб подачі інформації, що іноді викликає відчуття використання. Натомість, журналісти з Німеччини продемонстрували позитивний досвід співпраці, погоджуючи матеріали та ефективно взаємодіючи.
Іноземні компанії, що інвестують в українські розробки, демонструють позитивні результати. Зокрема, одна з компаній, яка має іноземні інвестиції, успішно розгорнула свою технологію на Bay One. Батальйон також прагне налагодити зв'язок з компаніями, що пропонують необхідний софт та камери для розширення можливостей безпілотних систем, наслідуючи приклад успіху Азову.