Історія ракети КН-30 сягає щонайменше січня 2021 року, коли було представлено збільшену версію ракети сімейства КН-23. Вона отримала північнокорейське позначення Хвасон Пхо 11D (також транслітерується як Хвасон 11D або Хавасон 11С) і в західних дослідженнях відома як КН-23А. Сучасне позначення — КН-30. Ця ракета є старшим і важчим «родичем» ракети КН-23, яка вже знайома Україні.
Характеристики та розробка КН-30
Перші випробувальні пуски ракети відбулися 25 березня 2021 року. Південнокорейські військові спочатку зафіксували дальність близько 450 км, проте згодом переглянули дані до 600 км. Цю цифру можна вважати частково підтвердженою. Тоді ж КНДР заявила про бойову частину масою 2,5 т, однак незалежних підтверджень цієї інформації немає. Міжнародні аналітики допускають, що ракета може нести близько півтори тонни вибухової речовини, що може бути потужнішим за російський «Іскандер-М».
КН-30 є одноступеневою твердопаливною балістичною ракетою. Її довжина становить менше 9,5 м, діаметр основного корпусу — понад метр, а розмах стабілізатора — майже 2 м. Точна стартова маса, маса палива, час роботи двигуна та офіційна максимальна швидкість залишаються невідомими. Проте, швидкість окремих ракет сімейства Хвасон 11 фіксувалася близько 5-6 махів.
Ракета розроблена з можливістю зміни співвідношення між паливом, дальністю та масою бойової частини. Так, версія Хвасон 11DA 2.5 має бойову частину до 2,5 т, тоді як важча 11DA 4.5 — до 4,5 т. Остання, під час випробувань у 2024 році, демонструвала дальність від 90 до 320 км. Це означає, що чим важча бойова частина, тим менша дальність польоту ракети. Якщо КН-30 з дальністю польоту до Києва справді існує, то версія з 4,5-тонною бойовою частиною може досягти Харкова від Воронізької області.
Важливою особливістю сімейства Хвасон 11 є траєкторія польоту. Під час випробувань КН-30 у 2021 році КНДР заявляла про низьковисотний політ із маневром типу «Pullup». Це дозволяє ракеті змінювати профіль польоту, залишаючись відносно низько та використовуючи аеродинамічні поверхні, що робить її траєкторію менш передбачуваною для систем протиракетної оборони.
Точність та застосування
Інформація про відхилення північнокорейських ракет на 18 км від цілі, яку поширюють деякі Telegram-канали, є некоректною. За даними заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького, окремі ракети з дальністю близько 800 км могли падати за 15-19 км від цілі. Однак, за інформацією Reuters від лютого 2025 року, точність новіших партій ракет покращилася приблизно з 13 км до 50 м. Відхилення в 15-19 км варто розглядати як дані про окремі невдалі пуски, а не як типову точність. Є припущення, що ранні ракети могли втрачати супутникову корекцію через російські засоби РЕБ і працювали на інерційній навігації, але згодом стійкість системи була покращена.
Україна фактично стала полігоном для тестування північнокорейської зброї. Пхеньян аналізує досвід застосування КН-23 проти української ППО, роботу мобільних пускових установок та результати російської експлуатації. За даними деяких джерел, окремий північнокорейський ракетний підрозділ міг працювати в Росії ще з листопада 2023 року. Точність КН-30 залишається невідомою, але якщо вона отримала модернізовану систему наведення, як і КН-23, то реалістично припускати точність у кілька десятків або близько сотні метрів.
Важкі ракети КН-30 демонструвалися на великому п'ятиосьовому мобільному шасі, здатні перевозити дві ракети. Однак шість пускових установок, які розгортаються у Воронізькій області, не можна автоматично називати саме установками для КН-30. За даними ГУР, приблизно 90 північнокорейських військових перебувають у Воронізькій області, і очікувана конфігурація включає шість пускових установок та до 120 ракет. Ймовірно, кілька з цих пускових установок є п'ятиосними.
Росія отримує північнокорейську балістику не через повне вичерпання власних ракет. За даними ГУР, лише план виробництва російських ракет 9М723 для «Іскандер-М» становить близько 60 одиниць на місяць. Північнокорейські ракети, зокрема КН-30, додаються до загальної кількості, дозволяючи збільшити ударний потенціал проти України.