В Ісламській Республіці Іран спостерігається загострення економічної ситуації, що призводить до внутрішніх заяв про необхідність домовленостей із зовнішніми силами. Високопосадовці, зокрема перший президент Масуд Пезешкіан та спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, висловлюють занепокоєння щодо голоду населення та закликають до укладення угод з позиції сили. Ці висловлювання викликали бурхливу реакцію консервативних медіа, які звинувачують авторів у зраді.
Особливу увагу привернула заява Хасана Хомейні, онука засновника Ісламської республіки Рухолли Хомейні, який підтримав позицію Пезешкіана та Галібафа. Це може свідчити про потенційний перехід впливових богословів на їхній бік, з метою зменшення впливу силовиків на ключові пости. Водночас, військові кола продовжують наполягати на продовженні протистояння, заявляючи про несприйнятливість американських санкцій.
Економічний колапс та його наслідки
Економічна криза в Ірані поглиблюється: курс ріалу досяг історичного мінімуму, перевищивши позначку в 2 мільйони за долар. Це відбувається парадоксально на тлі повідомлень про виявлення нового багатого газового родовища. Зазвичай такі новини стимулюють зростання біржі та зміцнення валюти, проте цього разу ефект виявився протилежним. В країні також зростають вимоги щодо індексації пенсій на 23% через стрімке зростання цін та високу інфляцію.
Уряд стикається з ризиком втрати контролю над ситуацією, якщо бюджетні надходження продовжать скорочуватися. Це може призвести до нездатності фінансувати силові структури, що унеможливить придушення можливих протестів. При цьому, наявність у країні значної кількості заможних осіб, на яких влада може тиснути для отримання коштів, вказує на певний запас міцності режиму, хоча й обмежений.
Санкції та фінансові схеми
Розрив Еміратами фінансових та ділових зв'язків з Іраном може виявитися сильнішим ударом, ніж американські санкції. Через ОАЕ проходили основні фінансові схеми, як легальні, так і нелегальні, для обходу санкцій. Застосування так званої системи "ховаля", що дозволяє переказувати великі суми готівки між країнами без реального перевезення коштів, створювало значні труднощі для відстеження фінансових потоків. Це нагадує стародавні системи, такі як у тамплієрів, але в сучасній інтерпретації.
Існує ймовірність, що спецслужби різних країн (ЦРУ, Моссад, MI6) вже мають інформацію про всіх учасників цих схем. Якщо влада Еміратів надасть повне сприяння, це значно полегшить викриття іранських агентів та припинення їхньої діяльності. Це може призвести до повної ізоляції Хезболли від фінансування, що суттєво ослабить її. Тегеран також активно використовує криптовалюти для фінансових операцій, що ускладнює контроль.
Анонсовані США "Економічний день Д" передбачають запровадження вторинних санкцій проти тих, хто допомагає Ірану обходити обмеження. Йдеться, зокрема, про китайські банки, які можуть зазнати серйозних наслідків. Потенційне розділення світових фінансових систем на китайську та американську призведе до значного збідніння населення Китаю, що робить малоймовірним повне ігнорування санкцій з його боку. Іран, ймовірно, зазнає значних фінансових втрат в найближчому майбутньому.
Катар скорочує бюджети через військові витрати
Катар змушений скорочувати бюджетні витрати, зокрема на закордонну допомогу, через значні втрати від війни. Ушкодження великого газопереробного заводу та проблеми з проливом призвели до падіння доходів емірату. Скорочення бюджету на 30% та до 80% видатків на зовнішню допомогу призведе до зменшення фінансування катарських грантів, які раніше підтримували ісламістську ідеологію та просували інтереси Катару в західних університетах, ЗМІ та аналітичних центрах. Це може призвести до зникнення значної частини антисемітських висловлювань та ідей, які активно поширювалися завдяки катарському фінансуванню, особливо після 7 жовтня 2023 року.
Посередницькі зусилля Азербайджану
Президент Азербайджану Ільхам Алієв виступає посередником у врегулюванні загострення відносин між Туреччиною та Ізраїлем. Азербайджан має стратегічно важливі партнерські відносини з обома країнами, що ускладнюється їхнім конфліктом. Іран, зі свого боку, має напружені стосунки з Азербайджаном через розвиток останнього та присутність етнічних азербайджанців на його території. Росія також створює проблеми, зокрема через тиск на азербайджанську діаспору.
Складна геополітична ситуація змушує Азербайджан шукати надійних партнерів. Навіть той факт, що посольство Азербайджану в Ізраїлі було відкрито відносно недавно, свідчить про делікатність позиції Баку. Туреччина, незважаючи на напруженість, продовжує пропускати азербайджанську нафту до Ізраїлю через свою територію. Алієв, маючи довіру обох сторін, має унікальну можливість спробувати знизити напруженість і уникнути подальшого загострення конфлікту, який не потрібен нікому.