Виступаючи як перший заступник голови фінансового комітету, Ярослав Железняк наголошує на важливості оперування фактами та датами, аби розібратися в причинах виникнення бюджетного дефіциту. За його словами, українська влада, попри наявність мільярдів від партнерів, фактично відмовляється їх брати, що призводить до значних фінансових втрат.
Бюджетний дефіцит: несподівана проблема чи прогнозована криза?
Ситуація з бюджетною дірою не є несподіванкою. Вже 3 грудня минулого року під час голосування за державний бюджет на 2026 рік лунали застереження, що його було сформовано з дефіцитом. Тоді зазначалося, що фінансування зарплат військових зменшено на 180 мільярдів гривень, а також існує невизначеність щодо 45 мільярдів гривень. Водночас, кошти виділялися на марафон, дороги та кешбек.
У травні цього року уряд вніс зміни до державного бюджету, збільшивши його на 1,5 трильйона гривень на оборону. Однак, згідно з даними Рахункової палати, для забезпечення фінансування на рівні 2025 року потрібно було 365 мільярдів гривень. Більше того, у бюджеті було передбачено 0 гривень на підвищення зарплат військовим, а 40 мільярдів гривень, призначені для закупівлі озброєння, були переведені до резервного фонду.
Згідно з грудневим розписом, на Міністерство оборони виділялося 37 мільярдів гривень на місяць, що вчетверо менше, ніж у серпні. Коли військові запросили додатковий трильйон, виникла «раптова діра», яка, по суті, була очевидною з самого початку.
Куди йдуть кошти: популізм замість оборони
Значна частина коштів, які держава могла б спрямувати на оборону, витрачається на популістські проєкти. Серед них — телемарафон, національний кешбек, «єПідтримка» та роздача грошових виплат. Ці витрати продовжують здійснюватися, попри наростаючий дефіцит та збільшення вартості війни.
Мільярди від партнерів: заблоковані через бездіяльність влади
20 серпня, після зустрічі лідерів фракцій з прем'єр-міністром, стало відомо, що Україна мала отримати 50 мільярдів доларів, але надійшло лише близько 13 мільярдів. Для отримання решти фінансування уряд мав подати 17 законопроєктів, а парламент — ухвалити приблизно 24. Однак, профільний комітет відхилив п'ять ключових законопроєктів, від яких залежало фінансування.
Станом на зараз, прострочені міжнародні зобов'язання становлять 7,3 мільярда євро, яких Україна не отримала через незроблену роботу парламенту та уряду. Рік тому ця сума становила лише 3 мільярди євро, що свідчить про експоненційне зростання боргу через бездіяльність.
На думку експертів, основним джерелом проблем з наповненням бюджету є урядовий квартал, який активно саботує законодавчі ініціативи, зокрема антикорупційні.
Шляхи вирішення та відповідальність
Президент має рацію, що гроші необхідно знайти. Ймовірними джерелами можуть бути довгострокова європейська позика або використання заморожених російських активів. Однак, це потребує активних дій з боку уряду та парламенту.
Для вирішення цієї проблеми, Ярослав Железняк подав запит до Мінфіну з вимогою надати постатейний розрахунок необхідних коштів. Також він планує добиватися, щоб новий бюджет був адекватним і не містив «дір» з самого початку. Окрім цього, ставиться питання про відповідальність осіб, які допустили формування бюджету з дефіцитом, витрати на телемарафон та перекидання коштів з армії.
«Брехня в бюджеті — це погано. Брехня у військовому бюджеті — це злочинно», — наголошує Железняк. Він порівнює поточний бюджет із «бронежилетом з картону», який виглядає солідно, але виявляється неефективним під час перших же випробувань.