Російські військові атаки останніми тижнями системно знищують складські приміщення українського продовольчого рітейлу, завдаючи значних збитків. За попередніми оцінками, знищено близько мільйона квадратних метрів складських площ, причому найважчим роком був 2022, коли знищили 70% від загальної кількості. Нова хвиля атак активізувалася в серпні, коли відбулося щонайменше чотири-п'ять сильних ударів.
Окрім прямих матеріальних збитків, це також призводить до втрати значної частки ВВП України, яка традиційно становить 12-14% від продовольчого рітейлу. Це означає також скорочення робочих місць, зменшення податкових надходжень та зростання соціальної напруги. Загроза цілеспрямованих ударів по великих торговельних центрах, про яку попереджали українські посадовці, є частиною стратегії Росії, спрямованої на спонукання українців до капітуляції шляхом руйнування економіки та створення дефіциту товарів першої необхідності.
Стратегія Росії та її наслідки
Росія відкрито декларує наміри бити по торговельних центрах, що вже спостерігається в таких містах, як Запоріжжя, Кривий Ріг та біля Києва. Ця тактика має на меті фінансовий тиск на Україну, оскільки зупинка бізнесу ставить під загрозу забезпечення населення продуктами та товарами, створюючи потенційний дефіцит.
На тлі цих подій, мережа гіпермаркетів «Епіцентр» в Одесі вже оголосила про припинення своєї роботи після чергової атаки. Це викликає занепокоєння щодо поширення такої тенденції та можливого закриття великих торговельних мереж.
Адаптація бізнесу та нові логістичні схеми
Незважаючи на виклики, український бізнес активно шукає шляхи для розвитку та адаптації. Експерти вважають, що компанії будуть переносити виробничі та складські приміщення в більш безпечні регіони, децентралізувати їх та створювати регіональні та резервні хаби. Хоча це неминуче здорожує логістику, яка вже зросла приблизно в 1,5-2 рази, загальне ціноутворення продукту складається з багатьох факторів.
Замість великих, повністю автоматизованих хабів, що зазнали руйнувань, рітейлери та виробники підключають резервні, менші регіональні склади. Компанії, такі як «Нова пошта», активно шукають франчайзі-партнерів для відкриття невеликих складів, демонструючи готовність бізнесу знаходити рішення для забезпечення потреб населення.
Однак, існує проблема з наявністю складських приміщень певного класу, особливо тих, що обладнані холодильними камерами. Їхня невелика кількість та висока вартість будівництва (200-400 доларів за квадратний метр) можуть призвести до тимчасового дефіциту таких товарів, як овочі, фрукти, м'ясо та молочна продукція. Склади категорій Б, С та Д, натомість, відносно легко замінити.
Компенсація збитків та прогнози щодо цін
Компанії, що постраждали від російських атак, шукають шляхи компенсації збитків. «Нова пошта» вже заявила про готовність компенсувати збитки видавництвам і магазинам, чиї товари були знищені. Ця компанія також планує змінити модель зберігання, розподіляючи вантажні відправлення між різними локаціями для зменшення залежності від одного великого центру.
Проте, частина збитків, ймовірно, буде покладена на споживачів через зростання цін. Також розглядається можливість виділення державою стабілізаційних фондів для часткової компенсації. Незважаючи на можливий дефіцит окремих брендів, централізованого масованого дефіциту продовольства, якого прагне досягти Росія, очікувати не варто завдяки адаптації логістичних ланцюжків.
Щодо цін, то з початку року вони вже зросли приблизно на 10%, з м'ясом як основним драйвером здорожчання (близько 20%). Прогнозується подальше зростання цін у межах 11% до кінця року. Сезонність також впливає на ціноутворення: високий сезон у серпні спричинив невелике зниження цін, але надалі можливе коригування.