Ефективність використання наземних роботів (НРК) на фронті значно знизилася через нові виклики, зокрема мінування маршрутів, масове застосування FPV-дронів та появу спеціалізованих російських розрахунків для їхнього полювання. Про це повідомив командир напрямку НРК у 2-му корпусі Національної гвардії "Хартія" Андрій Копач.
За його словами, раніше один наземний робот міг виконати 12–15 бойових місій, проте зараз цей показник впав до 8–9. На окремих ділянках Куп'янського напрямку машина іноді переживає лише 3–4 виїзди. Крім того, більшість наявних платформ вже не відповідають сучасним вимогам фронту через низьку швидкість (близько 10 км/год, максимум до 15 км/год) та відсутність повноцінної підвіски, що погіршує прохідність і змушує роботизовані машини довго перебувати на небезпечних логістичних маршрутах.
Вимоги до наступного покоління роботів
Наступним етапом розвитку наземних роботів мають стати швидші платформи з покращеною ходовою частиною, кількома незалежними каналами зв'язку та власною системою захисту від FPV-дронів. Українські НРК наразі активно використовують Starlink, LTE та військові мережі зв'язку, що дозволяє операторам не перебувати безпосередньо біля маршруту руху машини. Вплив класичних засобів радіоелектронної боротьби на такі системи суттєво зменшився.
Однак, головною нерештовною загрозою залишаються FPV-дрони, що використовують оптоволоконний зв'язок. Для протидії їм розробляються комплекси активної захисту, оснащені камерами, міні-радарами та акустичними сенсорами. Передбачається, що штучний інтелект буде відповідати за виявлення дронів, а для їхнього знищення розглядаються сеткомети та інші засоби протидії.
Еволюція та адаптація до загроз
Наземні роботи проходять швидкий цикл еволюції, подібний до того, що раніше пережили FPV-дрони. Ключовим фактором стає здатність промисловості швидко адаптувати платформи до нових загроз. Недостатньо просто збільшити кількість роботів; головним завданням є забезпечення їхньої актуальності на фронті до моменту появи наступного покоління техніки.