Генеральний прокурор Андрій Костін, перебуваючи за кордоном, підписав підозри директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семену Кривоносу та особі, близькій до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ця подія, що набула широкого розголосу, викликала бурхливу реакцію та численні запитання щодо її мотивів та легітимності, зокрема, щодо можливого тиску на антикорупційні органи. Ситуація ускладнюється тим, що сам генеральний прокурор на момент публікації відео та інформації про підозри перебував у закордонному відрядженні, а деталі вручення документів залишаються нез'ясованими.
За словами генерального прокурора, так звана «операція Карфаген» була спрямована не лише проти нього, а й мала на меті отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників НАБУ та САП, а згодом – усунути його з посади та зупинити процесуальні рішення у цих справах. Костін стверджує, що під час обшуків у приміщеннях Офісу генпрокурора представники НАБУ та САП отримали доступ до захищених законом матеріалів, частину яких було скопійовано та викрадено. Він також заявив, що підозрює директора НАБУ Семена Кривоноса у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні для уникнення відповідальності.
Мотиви та деталі підозр
Згідно з заявами генпрокурора, підозра стосується близької до керівника САП особи за вплив на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), пропозицію їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації. Це кримінальне провадження, що стосується матеріалів з 2014 року, а справа щодо близької особи керівника САП – з 3 вересня 2025 року, стало нібито тригером для подальших подій. Костін також зазначив, що прийняттю цих рішень його політично стримував президент, а антикорупціонери пропонували гарантії недоторканності в обмін на відмову від підписання підозр.
Опубліковані генпрокурором документи містять підозри щодо Семена Кривоноса та невідомої особи, яку Олексій Гончаренко ідентифікував як дружину керівника САП. Важливим аспектом є те, що ці підозри, за твердженнями, були зареєстровані вчора, напередодні виїзду Костіна у відрядження, і, ймовірно, особисто ним в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Однак, офіційно ці підозри не були вручені ані Кривоносу, ані іншій особі, що викликає сумніви щодо їхньої юридичної сили. Офіційна позиція НАБУ та САП полягає в тому, що підозри не були вручені належним чином, і вбачає в цьому продовження атаки на антикорупційні органи.
Реакція влади та потенційні наслідки
Президент Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію, заявив про необхідність звільнення генерального прокурора та закликав парламент підтримати це невідкладно. Проте, хронологія подій викликає запитання: розмова президента з Костіним та публікація заяви про відставку відбулися 7 вересня, але заява до президента так і не надійшла, а сам Костін виїхав у відрядження 8 вересня. Це викликає підозри, що тижнева пауза була зроблена з певною метою. Наразі невідомо, хто виконуватиме обов'язки генерального прокурора, поки Андрій Костін перебуває за кордоном.
Аналітики розглядають два сценарії розвитку подій: або вся ситуація швидко відкочується назад, що юридично є можливим, або це спланована «банкова» операція, яка має створити ілюзію, що влада не була в курсі подій. В останньому випадку, за планом, який готувався близько року, керівників НАБУ та САП мали б відсторонити від роботи через Печерський суд, що фактично дозволило б захопити контроль над антикорупційними органами. Однак, враховуючи різку реакцію президента, такий розвиток подій стає менш імовірним. Наразі головним завданням є з'ясування, хто виконує обов'язки генерального прокурора, та розгляд можливості відкату підозр назад.