Боротьба з російськими безпілотниками стала значно складнішою за останні три роки. Основні виклики пов'язані зі зміною частотних діапазонів, протоколів передачі даних та необхідністю автоматизації систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Про це повідомив командир роти РЕБ Нацгвардії України «Хартія» з позивним «Дід».
У 2023-2024 роках більшість російських FPV-дронів використовували вузький діапазон частот 850–915 МГц. Для захисту передових позицій було достатньо кількох компактних модулів придушення. Однак, за словами командира, зараз ворог використовує значно ширші діапазони. Окремі дрони можуть мати два-три канали управління та до чотирьох каналів передачі відео, перемикаючись між ними під час польоту.
Еволюція загроз та засобів протидії
Зміни стосуються не лише частот, а й протоколів передачі даних та поляризації сигналу. Це означає, що простого збільшення потужності перешкод вже недостатньо для ефективного протидії. Як наслідок, звичні антидронові рушниці практично втратили актуальність. Автомобільні та окопні комплекси РЕБ отримали більше підсилювачів, антен та зовнішніх акумуляторів для роботи.
Ефективність купольних систем, які створюють перешкоди навколо позиції, також суттєво скоротилася. Якщо раніше такий комплекс міг протидіяти FPV-дронам на відстані приблизно двох кілометрів, то зараз, за певних умов, ефективна дистанція зменшилася до десятків метрів.
Автоматизація та організація РЕБ
На тлі цих змін змінюється й організація радіоелектронної боротьби. Після виявлення дрона оператору потрібно близько 20-30 секунд, щоб визначити його тип та внести в систему для подавлення. З початку 2025 року цей процес почали активніше автоматизувати. Тепер одна команда може одночасно задіяти п'ять-шість комплексів РЕБ, тоді як раніше для цього знадобилося б кілька операторів.
Обладнання намагаються переводити на дистанційне управління, оскільки працюючі передавачі ворог може виявити та атакувати. Чим більше частот необхідно придушувати, тим вищим є енергоспоживання. Сучасному позиційному РЕБ потрібні зовнішні акумулятори та генератор. На його роботу може йти близько 10 літрів бензину на добу, пальне необхідно регулярно доставляти через зону дії ворожих дронів.
Таким чином, розвиток РЕБ сьогодні залежить не лише від потужності передавачів, а й від автоматизації, енергопостачання та можливості обслуговувати обладнання без постійної присутності людей на позиції.