На тлі виборів до Державної Думи, які відбудуться 18 вересня і триватимуть три дні, Росія демонструє повний фарс передвиборчої кампанії. Фіктивні дебати, де кандидати витрачають відведені секунди, співаючи або мовчачи, свідчать про глибоку кризу політичних інститутів. За даними видання The Economist, Кремль, доручивши ФСБ проведення виборів, позбувся навіть імітації політтехнологій, вдаючись до прямих репресій та залякування.
Цьогорічні вибори, які росіяни називають «спеціальною виборчою операцією», є новим абсурдним мінімумом для путінського режиму. На відміну від попередніх років, коли зберігалася хоч якась видимість плюралізму, цього разу ФСБ використовує заборони, залякування та арешти як основні інструменти. Це відбувається на тлі тривалої війни проти України, зростання невдоволення серед населення, яке вважає політичну ситуацію напруженою, та відсутності будь-яких перспектив миру.
Відсутність плюралізму та посилення репресій
Кремль прагне не з'ясувати волю громадян, а перевірити, чи працює система для виконання волі диктатора, як зазначає політолог Катерина Шульманн. Однак, населення виявляє мало бажання грати за цими правилами. Багато росіян не знають про вибори або ставлять запитання про їхню доцільність, очікуючи на мобілізацію чи інші події. Навіть партії, що мали певну незалежність, як-от «Яблоко», зазнають тиску. Лідерів партії засуджують до тривалих термінів ув'язнення, а кандидатів дискваліфікують за антивоєнну позицію або навіть цитати радянських дипломатів.
ФСБ усуває будь-кого, хто може здобути популярність, незалежно від партійної приналежності. Прикладом є кандидат від Комуністичної партії Микола Бондаренко, якого затримали за критику урядових обмежень в інтернеті. Кандидати, які отримують дозвіл ФСБ, усвідомлюють, що перемога може бути небезпечнішою за поразку. У деяких містах, як-от Рязань, кандидати взагалі не з'явилися на теледебати.
Розчарування та протест виборців
Освічені росіяни, які раніше брали участь у виборах, більше не бачать у цьому сенсу. Водночас, деякі аполитичні громадяни планують проголосувати, щоб висловити своє розчарування. Вони планують зіпсувати бюлетені або написати на них власні думки. Люди висловлюють втому від ситуації та розуміння безсилля влади, яка не може впоратися навіть з невеликим дроном.
Опитування незалежних соціологічних служб свідчать, що «Єдина Росія» навряд чи набере більше 25 % голосів. Кремль, однак, планує досягти потрібного результату через примус працівників державного сектору голосувати за допомогою електронних бюлетенів та додавання голосів з окупованих територій. Для багатьох росіян, вибори є лише датою в календарі, після якої вони очікують мобілізацію чи інші прояви «божевілля».
Перспективи та наслідки
Попри формальне проведення виборів, їхні результати не обіцяють жодних позитивних змін для Росії чи України. Посилення репресій та демонстрація безсилля влади свідчать про подальшу ізоляцію країни та поглиблення конфлікту. Надія на зміну ситуації після виборів, як зазначає автор, видається марною. Навпаки, слід очікувати подальшого загострення ситуації та продовження обстрілів території України, що підтверджують як дії російської влади, так і удари по українських містах, наприклад, по офісу «Київводоканалу».