Музикант наголосив на важливості підтримки один одного, відповідальності за власні дії та критичному мисленні, особливо в контексті війни та її наслідків для суспільства. Він також розповів про свій новий сольний проєкт, який став його «альтер его».
Наслідки війни та особистий досвід
Євген Галич описав жахливу ніч 28 на 29 серпня, коли його будинок на Київщині постраждав від детонації. Він розповів, як разом із дружиною та двома дітьми ховався у ванній кімнаті, очікуючи найгіршого. Хоча сам будинок зазнав значних пошкоджень, Галич наголошує, що головне – всі живі. Однак, ця подія приземлила його, адже він дізнався про загибель людей, зокрема, голови Дмитрівської громади Тараса Тарасовича, які опинилися поряд.
Після повернення додому, музикант побачив наслідки атаки: вибиті вікна, пошкоджені двері, дах. Вони почали ремонтувати, але згодом дізналися, що влада обіцяє відшкодування за наслідки ворожої атаки. Попри це, він підкреслив, що найстрашніше – це людські жертви.
Галич також згадав про повернення родини до України з Польщі. Він пояснив, що це було спільне рішення, зумовлене бажанням не втрачати жодної хвилини життя своїх дітей та подолати відстань, яка роз'єднувала їх три роки. Він високо оцінив підтримку дружини, яка стала для нього надійним тилом.
Музикант відверто розповів про труднощі, пов'язані з перебуванням на фронті та відсутністю можливості бачитися з родиною. Він зізнався, що через тривале розлучення з'явилися певні емоційні бар'єри у спілкуванні, а також згадав про пережитий ПТСР.
Ставлення до артистів, які виїхали, та суспільний розкол
Євген Галич висловив думку, що суспільство сильно розколоте, і це стосується також ставлення до артистів, які виїхали з країни. На його думку, кожна людина має шанс на повернення, але головне – наскільки суспільство готове це прийняти. Він не засуджує тих, хто виїхав, але засуджує «вислови, якими вони намагаються дестабілізувати суспільство».
Він зазначив, що його коло друзів з творчого середовища залишилося в Україні. Галич підкреслив, що не вірить у можливість того, щоб його близькі друзі, такі як Андрій Хливнюк чи Олексій Сагомонов, поїхали б за кордон.
Коментуючи ситуацію з гуртом The Hardkiss, який виїхав з країни, Галич висловив нерозуміння щодо їхньої відсутності комунікації з аудиторією стосовно причин виїзду. Він вважає, що публічні особи несуть відповідальність за виховання своєї аудиторії і мають пояснювати свої вчинки.
Сольний проєкт та творчий шлях
Євген Галич розповів про появу свого сольного проєкту, який є його «альтер его». Він пояснив, що пройшов кризу середнього віку та змінився після початку повномасштабного вторгнення, тому тепер висловлюється через новий проєкт, де більше танцювальної та комерційно-попсової музики, яка не завжди проходила цензуру в O.Torvald.
Музикант зазначив, що гурт O.Torvald зараз не є комерційно успішним проєктом, адже багато їхньої аудиторії – це військові, парамедики, волонтери, а дехто вже не з нами. Він підкреслив, що не працює заради заробітку, а більшість коштів з концертів спрямовує на допомогу Збройним силам України.
Заробіток зараз він отримує від комерційних контрактів, роялті, продажу мерчу та приватних виступів, а також від невеликого бізнесу з побратимами – кави та флагштоків, що розвиває ветеранський бізнес.
Психічне здоров'я та підтримка
Євген Галич відкрив тему ментального здоров'я, зокрема, розповів про свій діагноз: клінічна депресія, ПТСР та розлад адаптації. Він наголосив, що сила полягає не в тому, щоб справлятися з проблемами самотужки, а в тому, щоб визнати їх існування і звернутися по допомогу до фахівців. Він також відзначив, що багато військових страждають від невидимих травм, про які суспільство мало говорить.
Музикант закликав суспільство з розумінням ставитися до людей, які пройшли бойові дії, і підкреслив важливість спокійного спілкування, терпіння та підтримки. Він зауважив, що не можна порівнювати «здоров'я», «будинки», «донати» чи «відчуття обстрілів», оскільки у кожного свій досвід.
Галич також згадав про свій алкогольний досвід, але підкреслив, що зараз контролює цей аспект, шукаючи задоволення в роботі та досягненні результатів через зусилля, а не швидкий дофамін.
Громадянська позиція та майбутні плани
Євген Галич вважає, що в умовах війни важливо жити «тут і зараз», але при цьому будувати плани та мріяти. Він не купує нерухомість, бо вважає, що гроші мають йти на підтримку ЗСУ. Він наголошує, що мрії та надії – це те, що не можна забрати, і вони надихають жити далі.
Відповідаючи на питання про відповідальність, Галич підкреслив, що той, хто порушує закон, зловживає владою чи силою, має нести покарання. Він також закликав до розуміння контексту та критичного мислення, щоб не ставати жертвою маніпуляцій.
Він наголосив, що для нього родина – це найважливіше. У стосунках з дружиною, які тривають 18 років, головне – спільне бажання зберегти стосунки, мудрість, спокій і вміння говорити один з одним.
Музикант висловив жаль з приводу того, що «система дає збій постійно», і закликав суспільство контролювати, щоб «бий по руках боляче» за випадки крадіжок під час війни, особливо у військових. Він вважає, що покарання має бути невідворотним, а уроки – засвоєними.