Президент Зеленський оголосив масштабні перевірки: чому це може бути "пилом в очі"

Новини

18.09.2026 09:34

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність проведення масштабних перевірок керівників центральних органів виконавчої влади, зокрема податкової та АРМА, через корупційні ризики. Однак, аналітики вказують на невизначеність механізмів та ефективності таких перевірок, посилаючись на попередній досвід та відсутність чітких кроків з боку влади.

Президент України Володимир Зеленський анонсував масштабні перевірки керівників центральних органів виконавчої влади, призначених від податкової до різних інспекцій, через потенційні корупційні ризики. Заява, зроблена 16 вересня, викликала запитання щодо її реальної ефективності та механізмів впровадження, особливо враховуючи поточну ситуацію з керівництвом деяких відомств.

За словами прем'єр-міністра України Сергія Корецького, перевірці підлягають усі керівники, як призначені, так і виконувачі обов'язків, у центральних органах виконавчої влади, де існують корупційні ризики. Однак, виникли сумніви щодо того, кого саме і як саме президент планує перевіряти, та чи не є це черговою антикризовою реакцією влади, яка може швидко забутися.

Проблеми з керівництвом відомств

Аналіз звернення президента виявив суттєві неузгодженості. Зокрема, зазначається, що у податковій службі наразі відсутній постійний керівник, оскільки попереднього було знято, а нового не призначено. Щодо АРМА, то конкурс на керівника триває, але попередні спроби призначення, як-от Дубини, завершилися її звільненням. Також вказується, що останній кандидат на посаду, Дубров'як, наразі перебуває під підозрою НАБУ. Це ставить під сумнів ефективність заявлених перевірок, адже ключові посади залишаються вакантними або обіймаються тимчасовими керівниками.

Історичний огляд керівництва податкової служби за останні вісім років показує часту ротацію та призначення осіб, які, за словами автора, були призначені особисто президентом Зеленським. За цей період змінилося вісім керівників, деякі з яких виконували обов'язки по кілька років. Навіть ті, хто пройшов конкурс, як Сергій Верланов та Максим Нефьодов, були згодом звільнені. Це створює враження ручного управління та відсутності прозорих критеріїв призначення.

Відсутність системного підходу до боротьби з корупцією

Автор статті висловлює думку, що поточна ініціатива президента з перевірок може бути лише реакцією на корупційні скандали, а не системним підходом до боротьби з цим явищем. Наводиться приклад заяв щодо перевірки керівників податкової та фінмоніторингу у лютому 2025 року, які мали зупинити тіньові схеми, але, схоже, не призвели до значних змін. Зазначається, що тоді претензії до керівників, призначених через Андрія Єрмака, не були висловлені.

Натомість, для ефективної боротьби з корупцією, президент мав би зосередитися на проведенні незалежних конкурсів на ключові посади, зокрема на посаду генерального прокурора, керівників податкової, митниці та БЕБ. Також критично важливою є прозорість декларування майна правоохоронцями, які не беруть участі у бойових діях. Однак, уряд нещодавно подав законопроект про продовження року закритих декларацій, що суперечить заявленим намірам президента.

«Якщо людина призначається з гарними, ну от абсолютно гарними емоційними і, ну, такими ціннісними намірами на високу посаду, але вона не професійна, то державний орган буде погано працювати. Якщо людина призначається з поганими моральними якостями і непрофесійно, то виходить от той хаос державного управління, який ми спостерігаємо.»

Замість конкретних дій, таких як ухвалення законів про прозорі конкурси та скасування закритих декларацій, влада вдається до заяв, які, на думку автора, є «пилом в очі». Зазначається, що вже існують готові законопроекти, подані народними депутатами, які могли б вирішити цю проблему, але вони не винесені на розгляд.