Український мілтек: Чому ППО не справляється з новими російськими дронами та коли чекати покращення

Новини

20.09.2026 09:39 (Оновлено 20.09.2026 в 09:39)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Експерти аналізують причини неефективності української протиповітряної оборони проти нових модифікацій російських дронів, зокрема реактивних «шахедів», та оцінюють перспективи українського оборонно-промислового комплексу у протистоянні цій загрозі.

Сучасні ранкові реалії українців, особливо киян, часто починаються не з будильника, а з сирен та вибухів. Російські дрони, зокрема реактивні модифікації, долітають до центру міст, вражаючи навіть об'єкти, що розташовані неподалік важливих державних установ. Це викликає закономірні питання: чому українська ППО не завжди ефективна проти нових загроз і як довго триватиме ця ситуація. Олексій Бабенко, засновник «Vyriy Industries», виробник та інвестор у сфері дронів, в інтерв'ю BIHUS Info розповів про виклики, з якими стикається український мілтек та шляхи їх подолання.

За словами Бабенка, ефективність збиття саме реактивних «шахедів» зараз становить близько 60%, що значно нижче показників для попередніх модифікацій. Основна причина – це відставання у технологіях та готовності. Українські виробники, як зазначив експерт, свого часу не приділяли достатньо уваги розробці засобів протидії саме реактивним дронам, зосереджуючись на попередніх моделях. Тепер ця ситуація потребує термінових змін.

Технічні особливості нових загроз

Російські реактивні дрони поділяються на кілька класів. До них належать модифікації, схожі на класичний «шахед», але з реактивним двигуном (третьої та четвертої генерації), а також більш потужні версії, що нагадують крилаті ракети (п'ятої генерації, «бандеролі»). Відмінність від класичних крилатих ракет полягає у використанні одноконтурних реактивних двигунів, які є простішими та дешевшими у виробництві, але забезпечують значно вищу швидкість польоту.

Швидкість нових дронів, що сягає понад 500 км/год для деяких типів, створює значні проблеми для систем ППО. Вона не лише ускладнює їх перехоплення наявними засобами, такими як квадрокоптери, але й скорочує час для виявлення цілі на радарах. Системи, які будувалися для протидії попереднім «шахедам», виявилися недостатньо ефективними проти нових, швидкісних загроз. Авіація, мобільні вогневі групи та ЗРК, хоч і демонструють певну ефективність, фізично не в змозі перекрити всі потреби через обмежену кількість та високу вартість.

Виклики українського мілтеку

За словами Олексія Бабенка, українські виробники свого часу не були готові до такого виклику, і цьому частково сприяла відсутність пріоритету в розробці засобів протидії саме реактивним дронам. Хоча взимку та навесні існували окремі випадки успішних збиття, вони часто були випадковими або пов'язаними з недосконалістю конструкції ворожих дронів, що давало хибне відчуття безпеки. Багато малих компаній працювали над своїми розробками роками, але не мали ресурсів для виведення їх на серійне виробництво.

Проблема не лише у відсутності часу, але й у браку кваліфікованих інженерів. Бабенко наголосив на катастрофічному дефіциті людей, які мають базові математичні навички, що є критично важливим для розробки складних технічних засобів. Грантові програми, як-от «Брейвн», хоч і надають фінансову підтримку, проте ліміти коштів часто недостатні для повного циклу розробки, тестування та масштабування виробництва.

Ще однією перешкодою є різниця в розумінні терміну «майже готове» між виробниками та військовими. Те, що для розробника є концептуально робочим зразком, для військових часто не відповідає стандартам практичного застосування та серійного виробництва. Це призводить до завищених очікувань та подальшого розчарування, коли заявлені характеристики не підтверджуються в реальних бойових умовах.

Співпраця та перспективи українських розробок

Попри складнощі, український мілтек демонструє здатність до розвитку. Успішні приклади співпраці, такі як проєкт «Зірка» (розробка компаній Noctis та DarkNet), свідчать про потенціал. «Зірка» вже має досвід успішного збиття реактивних «шахедів» і може бути модернізована для протидії складнішим цілям. Однак, масштабування таких проєктів обмежене через брак інженерних кадрів, виробничих потужностей та ресурсів.

Виробництво компонентів для нових дронів, особливо турбореактивних перехоплювачів, залежить від глобальних постачальників, зокрема з Китаю, Європи та США, що створює додаткові логістичні та часові виклики. Швидке масштабування можливе переважно для коптерів та імпелерних літачків, тоді як складніші системи потребують більше часу та ресурсів.

Експерти наголошують, що для ефективного протистояння російським атакам необхідно вибудовувати ешелоновану оборону з використанням різних типів засобів. Хоча повне припинення нальотів найближчим часом малоймовірне, очікується значне покращення ситуації протягом наступних місяців, за умови збереження поточних темпів розвитку українського мілтеку та активної участі всіх ланок влади. Ключовим фактором залишається розробка систем, здатних до перехоплення на зустрічному курсі, що є складним математичним та інженерним завданням.