Європа тисне на Зеленського: Чому Україна ризикує втратити мільярди та як реформи можуть врятувати країну

Новини

28.09.2026 17:32 (Оновлено 28.09.2026 в 17:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Аналітична стаття розглядає напружені переговори між Президентом України Володимиром Зеленським та Президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн, розкриваючи причини конфлікту щодо фінансування та необхідності проведення реформ. Досліджуються два протилежні погляди на зустріч, причини роздратування європейських партнерів та наслідки зволікання з впровадженням ключових законодавчих змін.

Напруженість у відносинах між Україною та Європейським Союзом загострюється через питання фінансування та необхідності проведення реформ. Нещодавня зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн виявила розбіжності у поглядах на прогрес України у виконанні зобов'язань.

Існує дві кардинально відмінні версії щодо результатів переговорів. З одного боку, висловлюються припущення про глибоке роздратування Урсули фон дер Ляєн, яка нібито заявила, що Україна виснажує терпіння партнерів, вимагаючи коштів, не виконуючи обіцяних реформ. З іншого боку, українська сторона, зокрема Президент Зеленський, описує зустріч як позитивну та конструктивну, наголошуючи на підтримці з боку ЄС та МВФ і запевняючи, що Україна не буде самотньою.

Розбіжності у сприйнятті та реальні вимоги

Незважаючи на позитивні заяви української сторони, дані Bloomberg свідчать про напружений характер розмови, а наступного дня речник Європейської Комісії чітко заявив: «Для нових платежів Україні мають бути зроблені правильні реформи». Ця заява підкреслює, що мова йде не просто про дипломатичні нюанси, а про фінансування життєво важливих сфер, таких як лікарні, забезпечення електроенергією взимку, військова допомога та підвищення зарплат військовослужбовцям.

Основний конфлікт розгортається навколо двох ключових фінансових цифр, які викликають плутанину в інформаційному просторі. З одного боку, йдеться про 29,5 мільярдів доларів, які партнери вже виділили або гарантували для державного бюджету України, але які не були отримані через невиконання певних умов. Це стосується законів, пов'язаних із удосконаленням правоохоронної системи, конкурсами на посади у Державному бюро розслідувань (ДБР) та прокуратурі, а також інших законопроєктів, що є частиною домовленостей. З іншого боку, лунає запит на 27 мільярдів доларів як нову потребу на зимовий період.

Проблема полягає в тому, що Україна просить про нове фінансування, не виконавши умов для отримання попередніх коштів. Ця ситуація порівнюється з банківським випадком, коли клієнт запитує другий кредит, не надавши жодного документа для першого. Невиконання законодавчих вимог, зокрема щодо боротьби з корупцією, створює діру у 29 мільярдів доларів, яку партнери не готові покривати без бачення реального прогресу.

Причини конфлікту та наслідки зволікань

Поглиблення проблеми полягає у тому, що важливі законопроєкти не лише не розглядаються, але й, за словами народного депутата Ярослава Железняка, «ховаються». Він нагадує про випадок, коли до парламенту намагалися внести п'ять законопроєктів, більшість з яких він сам зареєстрував. Ці законопроєкти стосуються таких критично важливих питань, як конкурс на посаду Генерального прокурора, перезапуск ДБР, скасування «каланчового» права та призупинення строків давності у корупційних справах. Їхнє ухвалення є ключовим для прискорення боротьби з корупцією, чесної роботи правоохоронних органів та інтеграції України до Європейського Союзу.

Скандали, подібні до того, що виник навколо Генеральної прокуратури, посилюють підозри партнерів щодо справжніх намірів України. Коли стало відомо про ймовірне проживання Генерального прокурора у Відні, це стало черговим сигналом для європейських партнерів про серйозність проблем у правоохоронному секторі. Заяви Президента Зеленського про брак часу або бажання проводити реформи в такому контексті сприймаються неоднозначно.

• Невиконані реформи: Необхідність проведення реформ, включаючи конкурсний відбір на посади Генерального прокурора, оновлення ДБР та ухвалення антикорупційних законопроєктів, які вже є в парламенті. Наголошується, що депутати самі вносили ці законопроєкти, оскільки Президент обіцяв їх ще рік тому, але не виконав.
• Ігнорування обіцянок: Незважаючи на обіцянки Президента Зеленського та голови фракції Арахамії щодо негайної підготовки перезапуску ДБР та внесення відповідного законопроєкту, станом на кінець вересня (дата транскрипту – прим. ред.) жодних реальних кроків не зроблено. Це стосується не лише ДБР, але й усіх інших законопроєктів.
• Пошук винних: Стандартна реакція української влади на проблеми – пошук винних, часто серед власних представників. Однак, незважаючи на заяви Прем'єр-міністра про необхідність ухвалення законів для розблокування зовнішнього фінансування, «монобільшість» у Верховній Раді вже дев'ять місяців не робить жодних кроків у цьому напрямку.

Фінансова допомога у розмірі 29,5 мільярдів доларів (понад 1,2 трильйона гривень) перевищує сукупні витрати на соціальний захист, освіту, медицину та інші програми на наступний рік. Це означає, що невиконання зобов'язань ставить під загрозу не лише поточні потреби, але й можливість фінансування інфраструктурних проєктів, підготовку до зими та уникнення підвищення податків, наприклад, ПДВ. Загалом, Україна не використовує величезний фінансовий ресурс, який могла б отримати.

Важливо розуміти, що більшість цих законів потрібні не стільки європейським партнерам, скільки самій Україні. Конкурс на посаду Генерального прокурора чи новий ДБР – це питання внутрішньої безпеки та ефективності правоохоронної системи. Ці реформи необхідні для того, щоб уникнути закриття справ за телефонним дзвінком, забезпечити справедливе розслідування, зокрема, військових злочинів, та гарантувати бізнесу захист від свавілля. Європа вимагає цих кроків, пропонуючи за них фінансову підтримку, що є «супер угодою» для України.

Заклик до дій та визначення відповідальності

Народний депутат Ярослав Железняк закликає український парламент повернутися з відряджень та ухвалити всі необхідні законопроєкти на найближчій пленарній сесії, яка розпочнеться 13 жовтня. Це стане сигналом для Європи про те, що Україна робить висновки з численних скандалів. За його словами, всі необхідні законопроєкти вже подано і готові до розгляду, що унеможливить уряду подальші відмовки.

Визначаючи винних у фінансовій кризі, Железняк наголошує на персональній відповідальності Президента Зеленського, який, на його думку, надсилає сигнал своїй владі та більшості про недоцільність проведення реформ. Водночас, він зазначає, що необхідні голоси у Верховній Раді є, а гроші у партнерів – теж. Виправлення ситуації є можливим і сприятиме боротьбі з корупцією.