Контрабанда в Україні: 300 мільярдів гривень втрат через схеми, які рекламують на білбордах

Новини

01.10.2026 17:30 (Оновлено 01.10.2026 в 17:30)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Голова фракції "Голос" Ярослав Железняк розкрив масштаби контрабанди через популярну схему "карго", яка призводить до втрати понад 300 мільярдів гривень щорічно. Документи на товар не надаються, а схеми активно рекламуються, при цьому держава реагує неефективно, що підриває чесний бізнес.

Україна щороку втрачає понад 300 мільярдів гривень через контрабанду та сірий імпорт, зокрема через поширену схему "карго". Ця схема, яка дозволяє ввозити товари, оминаючи сплату податків, не тільки активно рекламується на білбордах, але й демонструє неефективність державних органів у боротьбі з нею. Про це заявив голова фракції "Голос" Ярослав Железняк під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК). Він наголосив, що виявлення та ліквідація таких схем є критично важливими для наповнення бюджету, зокрема для забезпечення фінансування потреб військових.

Железняк навів приклад, коли секретар ТСК за номером з реклами "Одяг з Китаю, 6$ за кілограм" не отримав жодних документів на походження товару. Такі угоди відбуваються "в чорну", а держава втрачає кошти двічі: спочатку на митних платежах, а потім на податкових "скрутках". Схема "карго" полягає в тому, що товар проходить через фірми-прокладки, часто під виглядом гуманітарної допомоги, а документи на нього продаються окремо тим, хто потребує податкового кредиту. Бізнес, який працює чесно, через це стикається з додатковими витратами та ризиками.

Як працює схема "карго" та її наслідки для бізнесу

Суть схеми "карго" полягає в уникненні сплати митних платежів та податків. Компанії-організатори надають клієнтам код клієнта, який клеїться на мішок з товаром. Товар проходить через кордон на фірму-прокладку, яка може існувати недовго або використовувати канали для ввезення гуманітарної допомоги. На складі клієнт отримує товар, а документи на нього зникають або продаються окремо. Це призводить до значних втрат державного бюджету, а чесні підприємці змушені конкурувати з контрабандистами, стикаючись із необґрунтованими перевірками та ризиками.

«Нам, як бізнесменам, соромно, тому що я не можу йти в незаконну площину, я не хочу йти в сіряк. Ну, я з кожним днем себе відчуваю ще дурнішим, коли я платив, але коли мені пропонують контрабанду під виглядом гуманітарної допомоги, мені соромно в 10 разів більше.» — Андрій Антонюк, представник Федерації роботодавців.

Представник Федерації роботодавців Андрій Антонюк емоційно описав ситуацію, зазначивши, що бізнесу пропонують або везти товар за заниженою вартістю з мінімальними документами, що є ризикованим, або ж отримувати товар без документів під виглядом гуманітарної допомоги. Він навів приклади абсурдності такої ситуації, коли десятки фур вина чи сиру ввозяться як гуманітарна допомога.

Бездіяльність держави та статистика втрат

Згідно з оцінками, держава втрачає понад 300 мільярдів гривень на рік від сірого імпорту. За рік, відколи ця проблема активно обговорюється, жодної справи щодо таких схем не дійшло до суду. Митниця начебто виявила 668 компаній, пов'язаних із "карго", проте лише 25 порушень були зафіксовані. Податкова служба за весь період нарахувала лише 8,5 мільйона гривень штрафів, що є мізерною сумою порівняно із масштабами проблеми. Перший заступник голови митниці Руслан Демцов визнав, що митники не мають можливості встановлювати дійсність документів, а Китай не надає жодних відповідей щодо правдивості наданих даних. Керівник департаменту боротьби з контрабандою митниці також зазначив, що маркування вантажу не є підставою для складання протоколів.

Журналіст Євген Плінський, який досліджує цю тему, зазначив, що багато з виявлених компаній є лише оболонками, які постійно змінюються. Регіональні митниці, зацікавлені в роботі "карго"-компаній, активно заганяють чесний бізнес у ці схеми, створюючи штучні перешкоди та ризики для тих, хто намагається працювати легально. Це призводить до додаткових витрат для чесних підприємців, які змушені чекати на розвантаження, перемірковування товару та оплачувати додаткові транспортні послуги.

Проблема також полягає в неефективній роботі спільного кабінету митниці, податкової та БЕЗ. Раніше цей механізм дозволяв виявляти, наприклад, розмитнення брендових речей за копійчані суми з подальшим продажем за значно вищою ціною та маніпуляціями з ПДВ. Однак зараз доступ до цього кабінету заблокований, що уповільнює боротьбу з контрабандою.

Шляхи вирішення та вимоги ТСК

ТСК вимагає скасувати пільгу на посилки, яка приносить державі близько 6 мільярдів гривень на рік. Однак, як підкреслив Железняк, це лише невелика частина загальних втрат. Він нагадав про успішний досвід скасування пільги на ввезення авто, що принесло державному бюджету 2 мільярди гривень за кілька місяців. ТСК пропонує митниці, БЕЗ та податковій службі провести спільну перевірку компаній, які рекламують свої послуги. Через два місяці депутати планують повторно їх проконтролювати. Якщо ті ж самі голоси відповідатимуть на дзвінки, будуть поставлені запитання до керівництва відповідних служб. Тимчасова слідча комісія вимагає запуску спільного кабінету трьох служб та показу результатів за місяць.

Окремо ТСК планує розглянути використання гуманітарної допомоги як каналу для комерційних партій товарів, адже виявляються випадки ввезення дорогого вина та інших брендів під виглядом допомоги. Железняк наголосив, що боротьба з такими схемами є ключовим шляхом до пошуку коштів для збільшення зарплат військовим та підтримки чесного бізнесу, який страждає від недобросовісної конкуренції та злочинних схем.