Бюро економічної безпеки виявило 630 мільйонів гривень у тіньових обмінниках: як це вплине на фінансування армії

Новини

03.10.2026 09:32

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провело масштабну операцію, виявивши 630 мільйонів гривень у нелегальних валютних обмінниках. Ця сума є найбільшим вилученням готівки в історії БЕБ і може стати значним джерелом фінансування армії. Операція стала можливою завдяки реформі БЕБ, яка дозволила відомству працювати ефективніше та незалежніше. Аналітики підкреслюють, що подібні схеми, відомі як "хавала", щорічно обертали десятки мільярдів гривень, ухиляючись від оподаткування.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провело масштабну операцію, в результаті якої вилучено 630 мільйонів гривень готівкою в тіньових валютних обмінниках. За повідомленнями, це найбільше вилучення готівки в історії БЕБ, яке стало можливим завдяки успішній реформі відомства. Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що знайдена сума може стати суттєвим джерелом для фінансування армії, зокрема для підвищення зарплат військовим. Президент України дав БЕБ два тижні на пошук коштів для армії, і відомство відзвітувало про успіх, виявивши 630 мільйонів гривень всього за один день.

Операція охопила 16 регіонів України, де було проведено 30 обшуків. Вилучена готівка включає різні валюти, зокрема російські рублі. За оцінками, річний обіг мережі тіньових обмінників міг сягати десятків мільярдів гривень. Ця мережа діяла без ліцензії, здійснювала перекази за кордон та конвертувала готівку у віртуальні активи, використовуючи схему, яку учасники називали "шафлінг". По суті, це була система "хавала", що дозволяла здійснювати обмін готівки між різними містами та країнами без фізичного переміщення коштів, уникаючи банків, кордонів та податкових органів.

Механізми тіньових операцій та виявлена мережа

Схема "шафлінгу" передбачала передачу готівки в одному місті, тоді як отримувач знаходився в іншому місті або за кордоном. Фізично гроші не переміщувалися, а операції проводилися через внутрішній облік між клієнтами. Така система дозволяла повністю уникати банківських процедур, контролю кордонів, податкових органів та формування фінансового сліду. За даними слідства, цією системою користувалися тіньові ринки пального, підакцизних товарів та нелегального агробізнесу. В одному з обмінників у Києві були виявлені приховані проходи та двері, що з'єднували суміжні приміщення.

За інформацією ЗМІ, мережа, яка потрапила під удар, належить компанії KitGroup. Національний банк України відкликав ліцензію у цієї компанії ще в березні. Незважаючи на оскарження цього рішення в суді, компанія продовжувала свою діяльність у 37 локаціях. Важливою деталлю є той факт, що пов'язані з мережею компанії не подавали податкової звітності, а отже, не сплачували податки до бюджету.

Результати реформи БЕБ та пошук коштів для армії

Успіх операції став можливим завдяки реформі Бюро економічної безпеки, яка розпочалася у 2023 році. Після звільнень керівництва та внесення змін до законодавства, зокрема, із залученням міжнародних експертів, було призначено нового керівника. Результатом стало повернення державі 19,5 мільярдів гривень з відносно невеликими витратами на утримання БЕБ, що забезпечує 19-кратний прибуток на кожну вкладену гривню. Железняк підкреслив, що ефективна робота незалежного правоохоронного органу приносить користь державі через збільшення надходжень до бюджету.

На третє, найважливіше питання – де знайти кошти для армії, Железняк відповів, що ці гроші криються в де-тінізації. Виявлені 630 мільйонів – це лише частина коштів, що лежали в схованках. Десятки мільярдів проходили через мережу щорічно, і з них не були сплачені податки. Хоча вилучені кошти не одразу потраплять до бюджету, а їхню долю вирішить суд, швидкі вердикти дозволять спрямувати їх на потреби Збройних Сил України. Ця операція зупинила не тільки нелегальний обмін валют та ухилення від сплати податків, а й пов'язані з цим галузі: нелегальний гемблінг, торгівлю тютюном та незаконний агробізнес. Це реальна де-тінізація, а не лише на словах.

У контексті пошуку коштів для армії, народний депутат зазначив, що урядова пропозиція про підвищення ПДВ на 1-2% є лише частковим рішенням. Железняк нагадав про внесений до бюджету на 2025 рік законопроект, який передбачає спрямування 64 мільярдів гривень від де-тінізації саме на зарплати військовим. Він закликав митну службу, податкову службу та БЕБ активно працювати над цим, щоб забезпечити фінансування потреб армії. Держава повинна виконати свій обов'язок, спрямувавши кошти з тіньових ринків на оборону, так само як громадяни виконують свій обов'язок, сплачуючи податки та захищаючи країну.