У Словаччині судовий процес у справі "Чистилище" опинився під загрозою через законодавчу ініціативу правлячої коаліції, яка може обмежити використання свідчень тих, хто співпрацює зі слідством. Це майже напевно підірве процес, який розслідує масштабну корупцію за участю високопосадовців та впливових бізнесменів. Обговорення законопроекту в парламенті заплановано на 6 жовтня, і його ухвалення може відбутися протягом кількох днів або тижнів, що викликає занепокоєння активістів та експертів щодо майбутнього верховенства права в країні.
Справа "Чистилище" фокусується на діяльності організованої групи, яка, за даними слідства, маніпулювала розслідуваннями, брала хабарі та збирала компромат на політичних опонентів у період з 2012 по 2018 рік. Обвинуваченими є кілька колишніх високопосадовців, зокрема екс-голова поліції Тібор Гашпар, який нині є заступником голови парламенту. Більшість звинувачуваних заперечують свою провину, за винятком Бернарда Слободніка, директора підрозділу фінансової поліції, який співпрацює зі слідством.
Корені проблеми: від Фіцо до "Чистилища"
Історія корупції у Словаччині сягає часів правління Роберта Фіцо, який прийшов до влади у 2015 році на хвилі популізму. Тоді країна переживала пік корупції, пов'язаної з державними підрядами та хабарництвом. Місцевий бізнесмен Норберт Бедор, чий сімейний статок сформувався на охоронних контрактах, нібито мав тісні зв'язки з Фіцо і міг впливати на призначення ключових кадрів. За свідченнями, його оточення роздавало премії поліцейським на Різдво та доплачувало чиновникам. Це призводило до того, що справи, які мали б розслідуватися, закривалися, а бізнесмени могли уникати відповідальності, наприклад, сплачуючи значні суми для уникнення податкових розслідувань.
Поворотним моментом стала справа журналіста Яна Куцяка та його нареченої, вбивство яких у 2018 році сколихнуло суспільство. Куцяк розслідував корупційні схеми за участю впливових осіб. Це вбивство призвело до масових протестів та зміни політичного ландшафту. На виборах 2020 року перемогла партія Ігоря Матовича з антикорупційною платформою. Тоді розпочалися розслідування, зокрема й операція "Чистилище", під час якої було притягнуто до відповідальності низку високопосадовців, колишніх міністрів та очільників правоохоронних органів.
Однак, після повернення Роберта Фіцо до влади у 2023 році, антикорупційна інфраструктура Словаччини почала демонтувати. Новий уряд назвав попередні розслідування "полюванням на відьом" та ухвалив зміни до Кримінального кодексу, що пом'якшили покарання за корупційні злочини та скоротили строки давності. Зокрема, було розформовано Спеціальну прокуратуру, що викликало занепокоєння Європейської комісії та агентства Moody's, яке знизило рейтинг Словаччини.
Законодавча загроза для судової системи
Поточна законодавча ініціатива правлячої коаліції спрямована на обмеження використання свідчень тих, хто співпрацює зі слідством. Це є ключовим елементом доказів у справі "Чистилище" та багатьох інших розслідувань організованої злочинності, де свідчення з перших рук є критично важливими. Адвокати обвинувачених стверджують, що обвинувальний акт ґрунтується на неповних даних та суперечливих свідченнях. Представники "Transparency International Slovakia" зазначають, що провал справи "Чистилище" посилить недовіру до політичних інститутів, а колишній голова Конституційного суду Ян Мазак назвав нове регулювання "порушенням незалежності судової влади", яке фактично виключає свідків із процесу встановлення кримінальних правопорушень.
Міхал Пішко з "Transparency International Slovakia" підкреслив, що справа "Чистилище" є випробуванням верховенства права у Словаччині, демонструючи зв'язки між державними інституціями, олігархічними інтересами та політиками. Він зазначив, що успішний судовий процес та чіткі рішення є єдиним шляхом до відновлення довіри. Натомість, згідно з офіційними даними, за останній рік кількість осіб, притягнутих до відповідальності за корупцію в Словаччині, зменшилася на 70%, а кількість обвинувальних актів – на 67%.
Міжнародний контекст: корупція та ослаблення демократії
Ситуація у Словаччині розгортається на тлі ширших тенденцій, описаних у матеріалах "Bloomberg" про поширення корупції у країнах зі слабкою демократією. Автор матеріалу згадує Південну Корею, яка блокує постачання Україні озброєння, та США, де, на його думку, політика Трампа становить загрозу для української безпеки. Цей контекст підкреслює, як корупція та політичні рішення у окремих країнах можуть мати глобальні наслідки, зокрема для держав, що протистоять агресії.