Офіційна делегація від України завершила відрядження на сесію Регіональної асоціації VI (Європа) Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), де взяла участь у роботі стратегічних та прикладних технічних платформ. Тиждень роботи включав десятки зустрічей, спрямованих на розвиток національної гідрометеорологічної системи.
До складу української делегації увійшли Богдан Масовець, начальник Управління гідромеорології ДСНС; Вероніка Філоненко, директор Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій; та Алла Білозерова, начальник Головного центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометеорологічного забезпечення УкрГМЦ ДСНС України. Захід поєднав стратегічні сесії головного метеорологічного органу Європи з серією прикладних технічних платформ.
Зустріч з Генеральним секретарем ВМО та обговорення роботи в умовах війни
Під час зустрічі з Генеральним секретарем ВМО, професором Селестою Сауло, сторони обговорили специфіку роботи Українського гідрометеорологічного центру та гідрометеорологічних організацій ДСНС України під час воєнного стану. Українська делегація поінформувала керівництво ВМО про заходи, спрямовані на стабільне забезпечення країни прогностичною та моніторинговою інформацією, а також про впроваджені кроки з технічної модернізації та вдосконалення системи. Було приділено увагу міжнародній співпраці, реалізації спільних проєктів та інтеграції передових практик у роботу вітчизняних фахівців. Професор Селеста Сауло висловила всебічну підтримку українським колегам, наголосивши на важливості збереження потенціалу служби та продовження її модернізації навіть в умовах воєнних викликів.
Пріоритети розвитку та інтеграція в європейські системи
У рамках сесії Регіональної асоціації VI ВМО українська делегація брала участь у голосуваннях з вибору президента та віце-президента асоціації, а також у формуванні пріоритетів Оперативного плану на 2026–2027 роки та Стратегії до 2031-го. Ключовими завданнями для України залишаються збереження цілісності мережі спостережень, інтеграція у стандарти GBON (Глобальна система базових спостережень) та залучення міжнародної підтримки для відбудови пошкодженої інфраструктури.
Також українські фахівці долучилися до роботи над технічними рішеннями для проєкту HydroSOS, що стосується гідрологічної безпеки транскордонних басейнів. Мета – інтегрувати дані українських гідропостів у загальноєвропейську платформу оцінки водних ресурсів та моделювання паводкових ризиків. Крім того, на зустрічі ICSEED-23 обговорювалося покращення обміну даними та залучення регіональних грантових програм з колегами з країн Південно-Східної Європи.
На засіданні Консорціуму з регіонального чисельного моделювання погоди SEECOP-9 розглядалися питання використання моделей високої просторової роздільності та асиміляції сучасних даних спостережень як основи для своєчасного попередження про небезпечні та стихійні явища.
Міжнародна співпраця та майбутні кроки
Делегація також провела обговорення майбутніх кроків співпраці з представниками ВМО, колегами з Нідерландів, Швеції, Республіки Молдова та інших європейських країн. Учасники відзначили важливість солідарності, конструктивних дискусій та готовності до конкретної технічної співпраці з боку міжнародних партнерів. Надалі планується впровадження напрацьованих рішень на практиці.