Український бізнес дедалі частіше зосереджується на виживанні, а не на розвитку. Компанії скорочують виробництво, переносять діяльність за кордон та втрачають працівників. Частина бізнесу, за оцінками експертів, може повністю не повернутися до України. Це ставить під сумнів майбутнє української економіки.
Економіст і футуролог Андрій Длігач вважає, що колишні переваги української економіки, такі як дешева робоча сила та електроенергія, втрачають свою актуальність. Натомість Україна може запропонувати світу унікальний досвід, здобутий під час війни: здатність до швидкої адаптації, пошук нестандартних рішень та ефективну діяльність в умовах невизначеності.
Нові переваги української економіки
За словами Андрія Длігача, українці вже довели свою спроможність до швидких змін під тиском обставин. Ця гнучкість може стати ключовим конкурентним чинником на світовому ринку. Однак для досягнення економічного зростання Україні потрібні додаткові трудові ресурси.
Експерт оцінює потребу в додаткових працівниках щонайменше в 1,5 мільйона осіб. Для забезпечення швидкого економічного зростання ця цифра може сягати 3,5 мільйона. Розраховувати виключно на повернення українців, які виїхали за кордон, замало для задоволення цих потреб.
Виклики для бізнесу та держави
Перед Україною постає низка важливих питань: що робити з бізнесом, який вже закріпився за кордоном? Чи варто залучати трудових мігрантів для підтримки економічного зростання? Як Польща може стати стратегічним партнером для України у цій сфері?
Ці питання обговорювалися у розмові Наталії Жуковської з Андрієм Длігачем. Експерт наголошує, що нова економічна модель України повинна враховувати реалії післявоєнного часу та глобальні тенденції, спираючись на здобуті за роки війни адаптивність та інноваційність.
Перспективи співпраці з Польщею
Потенціал Польщі як стратегічного союзника для України у контексті економічного відновлення та розвитку є значним. Співпраця може включати обмін досвідом, спільні інвестиційні проєкти та формування спільних ринків робочої сили. Це може стати одним із шляхів подолання дефіциту кадрів та сприятиме інтеграції української економіки в європейський простір.