В Україні продовжують діяти масштабні схеми контрабанди товарів, що призводять до багатомільярдних збитків для державного бюджету. Ці схеми дозволяють нелегально ввозити в країну дорогі брендові речі, декларуючи їх як дешеві рушники чи сировину, що завдає державі колосальних втрат, в той час як влада шукає шляхи для фінансування армії та підвищення зарплат військовим.
Ярослав Железняк, народний депутат, у своєму аналізі викриває деталі роботи так званих "карго-компаній", які забезпечують імпорт товарів без належних документів та митних платежів. Він наголошує, що такі схеми не є надскладними, а їхня ефективність свідчить про системні проблеми в роботі митних та правоохоронних органів.
Механізми роботи "карго-компаній"
Принцип роботи "карго-компаній" полягає у наданні послуг з доставки товарів без офіційного оформлення. Наприклад, доставка одягу з Китаю коштує близько 6 доларів за кілограм, але товари приходять без інвойсів чи митних документів. Під час роботи Тимчасової слідчої комісії (ТСК) було отримано свідчення клієнтів, які підтверджують нелегальність таких перевезень. Компанії відкрито рекламують свої послуги, але після оголошення про перевірки ТСК, реклама зникала.
На митниці такі товари декларуються як дешева сировина або рушники, тоді як насправді це брендовий одяг. Вартість розмитнення може становити лише 184 гривні, тоді як у магазинах ці ж речі продаються за понад 114 тисяч гривень. Особливо зручним способом для нелегального імпорту є використання гуманітарної допомоги, коли під виглядом фондів, директором яких може бути офіціант, ввозяться великі партії товарів, зокрема дорогі вина та сири.
Чому схеми залишаються непоміченими?
Незважаючи на виявлення 97 сайтів, що займаються незаконними перевезеннями, та величезні фінансові зловживання, органи влади, здається, не вживають ефективних заходів. Різниця у митних платежах за кілограм товару між різними митницями свідчить про непрозорість системи. Наприклад, у Запоріжжі максимальна митна ставка становить 2.8 долара за кг, тоді як у Сумах – лише 10 центів. Вся ця інформація є доступною для аналізу, але спільний орган для взаємодії митниці, податкової та Бюро економічної безпеки (БЕБ) досі не функціонує, хоча його створення вимагають вже три роки.
Навіть коли за результатами роботи ТСК щодо аналітичних продуктів відкриваються кримінальні провадження, дотепер немає жодних підозр чи притягнень до відповідальності. Це створює враження, що держава лише імітує боротьбу з контрабандою, тоді як запропоновані законодавчі зміни, як-от ПДВ на посилки до 150 євро, виглядають несправедливими для громадян.
Потенційні надходження до бюджету
За оцінками, закриття схеми "карго" може принести до бюджету щонайменше 30 мільярдів гривень на рік. Це приблизно 860 гривень з кожного громадянина, які осідають у тіні. Загальна детінізація економіки до 2027 року може принести понад 64 мільярди гривень, що значно перевищує пропозицію уряду щодо підвищення ПДВ на 1%.
Народні депутати планують продовжити моніторинг ситуації. Протягом місяця-двох буде проведено повторний аналіз діяльності "карго-компаній", що рекламуються, та буде показано, хто і як продовжує працювати. До цього списки компаній будуть передані до митниці, БЕБ та податкової. Під час перегляду державного бюджету на 2027 рік планується представити розрахунки щодо детінізації на 64 мільярди гривень як альтернативу підвищенню податків для громадян.