Удар по дата-центрах "Яндекса": Москва на шляху до "суверенного інтернету" чи до колапсу?

Новини

13.10.2026 14:31

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Нещодавні удари по російських дата-центрах "Яндекса" спричинили значні проблеми в російському сегменті інтернету, відомому як "Рунет". Ці атаки, здійснені українськими дронами, торкнулися ключових інфраструктурних об'єктів, що може мати довгострокові наслідки для функціонування онлайн-сервісів у Росії.

Удар по трьох дата-центрах "Яндекса" призвів до збоїв у роботі популярних сервісів, зокрема "Яндекс.Диск" та "Яндекс.Пей" (аналог Apple Pay та Google Pay). Повідомлення з Росії свідчать про масові скарги користувачів на неможливість роботи багатьох сервісів, включаючи голосового помічника "Алісу" та системи "розумного дому". Аналітики припускають, що відновлення пошкоджених потужностей може зайняти від кількох місяців до півроку, проте точні терміни залишаються непередбачуваними через дефіцит комплектуючих на світовому ринку.

Вразливість "суверенного інтернету"

Проблеми, спричинені атаками, оголили вразливість російської політики "суверенного інтернету", яка передбачає зберігання та обробку всіх даних на території РФ. На відміну від України, яка має резервні копії в Європі, Росія централізувала свої дані, що робить її інфраструктуру більш вразливою до точкових ударів. Навіть ті сервіси, що намагалися зберігати дані за кордоном, діяли поза законом, що створювало додаткові ризики.

Втрата доступу до великих дата-центрів, де розміщувалися не лише сервіси для кінцевих користувачів, але й хмарні рішення для тисяч корпоративних клієнтів, а також три суперкомп'ютери "Яндекса", ставить під сумнів здатність РФ підтримувати свою цифрову інфраструктуру. Дефіцит пам'яті та чіпів, що спостерігається у світі, ускладнює заміну пошкодженого обладнання. Вартість серверів та комплектуючих значно зросла, що робить процес відновлення ще більш затратним та тривалим.

Наслідки для російського бізнесу та користувачів

Удари по дата-центрах "Яндекса" можуть мати далекосяжні наслідки для російського бізнесу. "Яндекс.Хмара", яка обслуговує 64 000 клієнтів, включаючи значну частину топ-500 компаній РФ, надавала не лише простір для зберігання даних, а й обчислювальні потужності для розробки ШІ-сервісів та інших складних завдань. Тепер ці клієнти стикаються з проблемами відновлення доступу до своїх даних та сервісів.

Крім того, проблема стосується не лише безпосередньо "Яндекса". Інші великі гравці, такі як "ВКонтакте", "Одноклассники", Mail.ru, також залежать від подібної інфраструктури. Хоча вони мають власні потужності, їхня загальна вартість падає, а залежність від сторонніх дата-центрів залишається. Російська влада намагається стимулювати будівництво нових дата-центрів, пропонуючи пільгові кредити, проте цей процес потребує значного часу та ресурсів.

Експерти порівнюють ситуацію з ударами по інфраструктурі з блокуванням шляхів до Аушвіца. Вони вважають, що удари по дата-центрах є атакою на свободу слова в Росії, оскільки ускладнюють контроль над інформаційним простором. Хоча повне знищення інтернету малоймовірне завдяки його розподіленій структурі, збої в роботі ключових сервісів та втрата даних можуть стати серйозною проблемою для мільйонів користувачів і компаній.

Виклики для відновлення інфраструктури

• Дефіцит комплектуючих: Глобальний дефіцит чіпів та пам'яті значно ускладнює заміну обладнання.
• Санкції: Обмеження на імпорт технологій ускладнюють придбання нового обладнання.
• Людські ресурси: Нестача кваліфікованих інженерів, багато з яких виїхали з РФ або працюють у конкурентних компаніях.
• Час на будівництво: Зведення нових дата-центрів займає роки, а не дні чи місяці.
• Енергетична безпека: Необхідність стабільного електропостачання, що може бути проблемою, особливо взимку.

Існує думка, що для вирішення проблем з електропостачанням та безпекою доцільно було б будувати дата-центри при атомних електростанціях. Однак, навіть за таких умов, побудова потужної інфраструктури займе роки. Порівняно з розвиненими країнами, де налічуються тисячі хостинг-провайдерів, в Росії їхня кількість значно менша, що підкреслює масштаби проблеми.

Зростає ризик посилення контролю над інтернетом у Росії. Окрім прямих збоїв, спостерігається впровадження "білих списків" сайтів, доступ до яких дозволений, що є кроком до північнокорейської моделі інтернету. Успішне обходження цих обмежень через VPN ставало можливим завдяки наявності серверів "Яндекса", але тепер і цей шлях може бути ускладнений.