Ситуація з підготовкою Києва до зимового періоду викликає серйозне занепокоєння. За словами Сергія Сухомлина, колишнього керівника Агентства відновлення, єдиним реальним рішенням наразі залишається сподівання на теплу зиму та неточність російських ударів. Існуючі енергетичні захисні споруди в країні, за його словами, недостатні для гарантування нормальної зими для мешканців зони ТЕЦ-5.
8 жовтня, коли температура сягала 20 градусів за Цельсієм, київський метрополітен зупинився, а у чотирьох районах зникла вода. Це стало наслідком розбіжностей у звітах між КМДА, яка заявляє про 80% готовності міста, та Офісом Президента, який стверджує, що міська влада виконала мінімум заходів для підготовки столиці до зими. На цьому тлі, як зазначає Ярослав Железняк, головна проблема полягає в тому, що і міська влада, і президентське оточення працюють у столиці, яка є ціллю для російських ракет.
Проблеми підготовки столиці до холодів
Для забезпечення роботи води, опалення та каналізації в Києві без зовнішнього живлення, місту необхідно близько 300 МВт власної генерації. На початку року цей показник становив лише 10 МВт. Згідно з оцінками, у лютому готовність Києва за критерієм сталості роботи була менш ніж 2%. План підготовки, затверджений Київрадою 10 березня, набув чинності лише 31 серпня, хоча Президент ще 3 березня попереджав про наслідки його незатвердження. Енергетичний експерт Олександр Харченко зазначає, що плани були зібрані з документів, яким вже два роки, а чиновники боялися говорити правду через великі фінансові витрати. За його словами, значна частина коштів, виділених на захист, не була використана, а чиновники займалися просуванням через Telegram-канали.
Проблема не лише в недотриманні термінів. Бракує фінансування для закупівлі необхідного обладнання. Попри те, що частина обладнання вже оплачена та виготовлена, платежі заблоковані. Мерія намагається розблокувати кошти. За оцінками, Києву бракує близько 600 мільйонів гривень. Загалом по країні плани стійкості виконані приблизно наполовину, а значні капітальні видатки, включаючи енергетичний захист, перенесені на грудень.
Які виклики чекають на Київ цієї зими?
Для мешканців зони Дарницької ТЕЦ з липня будують підземні котельні, які мають бути готові до 1 січня. У разі вимкнення ТЕЦ, температура в квартирах може впасти до 14-16 °C. Однак для районів Русанівка, Березняки та зони ТЕЦ-5 повного рішення поки немає, і там ще потрібно будувати котельні.
Щодо водопостачання, заступник генерального директора «Київводоканалу» Сергій Горкуценко пояснює: «Якщо немає електроенергії, то не буде води». Припинення подачі води в мережу можливе під час знеструмлення, а її відновлення залежить від роботи насосів. Однак, найгіршим сценарієм є не відсутність води, а відсутність каналізації. Через три дні без функціонуючої каналізації може виникнути епідемічна катастрофа. Тому пріоритетом є забезпечення роботи саме каналізаційної системи.
Для забезпечення роботи каналізації критично важливим є резервне живлення. Закупівля обладнання для другого та третього етапів триває, але стикається з фінансовими проблемами. Навіть сплачене та виготовлене обладнання не може бути доставлене через брак коштів.
Що потрібно робити владі?
Нагальним завданням є розблокування коштів, які вже передбачені в бюджеті для планів стійкості, зокрема, для термінових заходів забезпечення водопостачання. Також, для поповнення державної скарбниці, необхідно ухвалити законопроєкти, що надають кошти донори, зокрема, антикорупційні. Як зазначає Центр протидії корупції, блокування цих законів призвело до втрати Україною мільярдів євро. Серед них – законопроєкти щодо перезавантаження ДБР, експертних розслідувань, строків давності та конкурсу на посаду Генпрокурора.
Другим кроком є добудова котелень у зоні ТЕЦ-5, про що слід чесно поінформувати мешканців. Третій крок – дозвіл приватним компаніям на створення генерації в містах, забезпечивши їх землею та підключенням до мереж. Це дозволило б Києву отримати сотні мегаватів потужності у стислий термін. Команда Ярослава Железняка звернулася до Прем'єр-міністра з вимогою показати будинки без резервного опалення до 15 жовтня, а до 10 листопада Київ та уряд мають прозвітувати перед РНБО про виконання плану.
У підсумку, якщо б столиця готувалася до зими так само старанно, як генерується хайп у Telegram-каналах, Україна могла б навіть експортувати електроенергію. Наразі ж, схоже, вся країна готується до зими за подібним сценарієм, за винятком окремих випадків.