Примірний наказ Головнокомандувача Збройних Сил України №423 від 6 жовтня, що регулює правила поведінки територіальних центрів комплектування (ТЦК) та створення належних умов для мобілізованих, викликав значний резонанс. Морський юрист Микола Гольбін, коментуючи документ, висловив скептицизм щодо його практичної реалізації, порівнюючи його з спробою представити «трієчників» як зразкових учнів перед комісією.
За словами юриста, значна частина 150-сторінкового наказу дублює положення Конституції України, законів та постанов Кабінету Міністрів, які вже є обов'язковими до виконання. Гольбін наголошує, що декларативні норми не гарантують дотримання прав людини, особливо коли фундаментальні аспекти правового поля вже «хромають». Проте, він відзначає й позитивні моменти, які, якщо будуть втілені, можуть значно покращити ситуацію.
Позитивні зміни, передбачені наказом
Наказ №423 містить низку конкретних пунктів, спрямованих на дотримання прав громадян під час мобілізаційного процесу. Зокрема, забороняється доставляти військовозобов'язаних на машинах, що належать ТЦК, відтепер це мають робити виключно поліцейські автівки. Також заборонено вилучати особисті речі та телефони громадян, що, як зазначає Гольбін, вже було заборонено Кримінальним кодексом, але тепер отримало додаткове підтвердження.
Важливим нововведенням є право військовозобов'язаного на дзвінок для повідомлення родичів чи близьких, перебуваючи у приміщенні ТЦК. Ця норма, зауважує юрист, стає логічною, враховуючи заборону на вилучення телефонів. Усі дзвінки мають фіксуватися у журналі обліку. Наказ також передбачає відеофіксацію процесу оповіщення та перебування в ТЦК, а представникам ТЦК наказано використовувати визначений перелік слів та виразів під час спілкування з громадянами, уникати провокацій та агресії.
Крім того, наказ встановлює, що ТЦК не мають права перешкоджати громадянам покидати їхні приміщення, якщо відсутні законні підстави для обмеження свободи. Гольбін ставить риторичне запитання, які саме законні підстави можуть бути застосовані, окрім випадків, передбачених законодавством, наприклад, вироку суду.
Скептицизм щодо виконання наказу
Незважаючи на позитивні формулювання, Микола Гольбін висловлює сумніви щодо реального виконання наказу №423. Він нагадує про минулий досвід, коли подібні директиви, як-от щодо мобілізації осіб, які досягли 50 років, згодом ігнорувалися. Юрист порівнює ситуацію з висловом Аль Капоне: «За допомогою доброго слова та пістолета можна досягти набагато більшого, ніж тільки добрим словом». На його думку, наказ, хоч і «вчи11 вежливості», але не може самостійно вирішити глибинні проблеми мобілізаційної системи.
Гольбін вважає, що якщо наказ буде виконуватися «і за буквою, і за духом», це дійсно дозволить багатьом «видихнути з полегшенням» і зменшить кількість порушень прав людини. Однак, виходячи з реалій, він залишає відкритим питання, яка частина положень наказу буде втілена на практиці, а яка залишиться лише на папері.