Україна минулого тижня завдала значних пошкоджень трьом із шести центрів обробки даних російської компанії «Яндекс», спричинивши хаос у країні, чия технологічна екосистема значною мірою залежить від одного великого, пов'язаного з державою гравця. «Яндекс», заснований у 1997 році як пошукова система, трансформувався у російський аналог Google, Uber, Amazon та OpenAI, об’єднаних в одному сервісі. Тисячі підприємств покладаються на його інфраструктуру, що призвело до збоїв не лише в сервісах самої компанії, але й у численних інших бізнесів.
Ці атаки стали відповіддю України на удари Росії по українських дата-центрах. За повідомленнями, наслідки для Росії виявилися надзвичайно серйозними, викривши вразливі місця, створені тривалими зусиллями Кремля з централізації та контролю над ІТ-сектором. Багато з цих зусиль були зосереджені навколо «Яндекса», який у 2024 році був примусово проданий інвесторам, пов'язаним із президентом Володимиром Путіним.
Масштабні збої та залежність від «Яндекса»
Росіяни зіткнулися з численними труднощами: від доступу до електронної пошти та робочих файлів до виклику таксі. У деяких містах зникли розклади руху автобусів, а мешканці московських багатоквартирних будинків не змогли потрапити до своїх дворів через збій у системі доступу, яка залежала від інфраструктури «Яндекса». Користувачі «Яндекс.Пей», популярного платіжного сервісу, зіткнулися з тим, що залишки на їхніх рахунках зникли, хоча компанія запевнила, що «гроші в безпеці». Перебої спостерігалися також у роботі сотень веб-сайтів, включаючи російський додаток для знайомств «Твінбі» та аналог «Макдональдса» — «Смачно і крапка».
Особливо чутливим виявився збій сервісу таксі «Яндекс», яким користувалася мати, щоб довезти дитину з інвалідністю до школи. Через відсутність доступного транспорту їм доводилося користуватися метро зі значними труднощами. Засновниця туристичного агентства «Proadventure» Альона Жиганова повідомила про втрату свого 10-річного веб-сайту, включаючи бази даних, фотографії та відгуки, що може свідчити про втрату багаторічної праці.
Відновлення та перспективи
З шести центрів обробки даних «Яндекса» два були повністю виведені з ладу, а в третьому зазнали пошкоджень кілька модулів. Компанія не надала точних термінів ремонту, але очікує, що функціональність буде відновлена «швидко», хоча повне повернення до «повної потужності» може зайняти кілька місяців. Захист об'єктів від подальших атак став пріоритетом для російської влади. Володимир Путін поклав відповідальність за захист від дронів на самі підприємства, закликавши їх не звертатися за державною підтримкою.
Перебої в роботі сервісів «Яндекса» відчули й сусідні країни – Казахстан, Узбекистан та Білорусь, де спостерігалися збої в роботі електронної пошти, «Яндекс.Пей» та веб-сайтів. Особливо це стосується Казахстану, де «Яндекс» домінує на ринку у двох найбільших містах.
Контекст: централізація влади та «суверенний інтернет»
Наслідки атак на «Яндекс» виявили глибоку залежність російської економіки та суспільства від централізованих технологічних платформ. Кремль протягом десятиліття працює над створенням «суверенного інтернету», надаючи перевагу вітчизняним гравцям та посилюючи контроль над критично важливою інфраструктурою. У 2014 році, після заяв Путіна про те, що інтернет є «проєктом ЦРУ», російські компанії були зобов'язані зберігати всі персональні дані клієнтів на території країни. «Яндекс» став ключовим гравцем у цій політиці, а його остаточний продаж у 2024 році консорціуму, тісно пов'язаному з президентом, лише посилив цю тенденцію.
«Росія стала жертвою власної політики… це спричинило найгірший із можливих сценаріїв.» — Олена Єпіфанова, наукова співробітниця Німецької ради з міжнародних відносин.